Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

2001 р. Керч - прадавнє місто України

Віктор Зінько

На самому східному краї Кримського півострова, на берегах стародавнього Боспору Кіммерійського (нині Керченська протока) розкинулася Керч. Це місце на перехрещенні суходільних і морських доріг уже в найдавніші часи приваблювало різні племена. Величні береги Боспору стали батьківщиною для їхніх нащадків. Ще в епоху мезоліту тут жили люди. В античну добу Керч – центр могутньої Боспорської держави. Відтоді на цій території збереглися руїни стародавніх боспорських міст – Пантікапея, Німфея, Тіритаки, Мірмекія, Порфмія та інших, більш як півтори тисячі курганів (найвідоміші з них: Царський, Золотий, Мелек-Чесменський і Юз-Обинські), а також кілька десятків поселень і могильників (1). Поміж цих пам’яток чільне місце належить склепові Деметри з його унікальним фресковим живописом І століття н.е. (2). Практично вся територія сучасного міста – це археологічний заповідник просто неба. У середмісті потужність культурних наверствувань (археологічних шарів) досягає понад 10 м.

Більш як 2600 років тому на горі Мітридат, що панує над центральною частиною міста, стародавні греки заснували місто Пантікапей. У V столітті до н.е. воно стало столицею великого Боспорського царства. Піднявшись на гору маєстатичними Великими Мітридатськими сходами, що їх створив у 30-х роках ХІХ століття архітект О.Діґбі, можна побачити руїни акрополя Пантікапея. Звідси в ясну годину видно на багато кілометрів береги Боспору Кіммерійського. Якщо поглянути на південь, відкривається розлога долина, облямована на обрії низкою курганів, розташованих на гребені невисокого дугоподібного пасма. Це славнозвісні Юз-Обинські кургани, що протягом ІV століття до н.е. були усипальнею боспорських царів. Під час розкопів цих курганів у ХІХ столітті знайдено численні золоті прикраси, вази, монети, що тепер зберігаються в найвідоміших музеях світу (3).

У ІV столітті до н.е. Пантікапей став одним з найбільших центрів європейської цивілізації. Про нього пише Геродот. У Псевдо-Скімна й Псевдо-Арріана Пантікапей іменується “столицею Боспорського царства”, у Страбона – “столицею боспорців”. Стефан Візантійський і Євстафій називають Пантікапей великим містом (4). Нині понад 150 га території цього стародавнього міста – заповідні. Від початку ХІХ століття тут займалися археологічними дослідженнями П.Дюбрюкс, А.Ашик, О.Люценко, К.Думберґ та інші. З 1959 р. розкопи провадить експедиція московського Музею образотворчих мистецтв під керівництвом В.Толстикова. Вони відкрили руїни великого палацу боспорських царів Спартакідів, храму Афродіти й Діоніса, фортечних мурів і веж акрополя, колонади пританею (5).

У південній частині сучасної Керчі за 11 км від Пантікапея лежить ще одне давньогрецьке місто – Тіритака, засноване в середині ІV століття до н.е. Площа його близько 8,5 га. Тіритаку згадують у своїх творах давньогрецькі й римські автори. Визначний археолог В.Гайдукевич розкопав тут рештки фортечних мурів і веж, житлові квартали, винарні й рибозасольні комплекси (6).

А далі на південь є ще одне боспорське місто – Нім фей (7), яке заснували в 580 – 570 роках до н.е. вихідці з Малої Азії. Страбон називає Німфей “містом з прекрасною гаванню”. Протягом шістдесяти років працює на цьому терені археологічна експедиція Державного Ермітажу (Санкт-Петербурґ). Тут відкрито святилище богині родючості Де метри (8), житлові й громадські будівлі, храмовий комплекс Афродіти та Діоніса з поліхромними фресками й зображенням корабля Із іди (9). На захід від городища досліджено так звану Алею склепів, де поховано знатних громадян (10). У 1993 – 1997 роках для археологічного вивчення цього міста та його сільської околиці виконано велику міжнародну програму за участю вчених України, Росії і Польщі (11).

На північному краї Керченської бухти видно скелі – тут на мисі також було античне місто – Мірмекій. Відомостей про Мірмекій в античних писемних джерелах обмаль. Систематичні розкопи тут почалися з 1934 року. Відтоді тут виявлено археологічний матеріал, що характеризує різні сторони життя міста на всіх етапах його історії. Встановлено, що Мірмекій існував з VІ століття до н.е. по ІІІ століття н.е., мав площу понад 6 га (12).

На північній околиці сучасної Керчі розташоване стародавнє містечко Порфмій. Виникло воно у другій половині VІ століття до н.е. на березі гарної бухти в найвужчій частині Керченської протоки. Головне завдання мешканців Порфмія полягало в захисті переправи через протоку (13). Порфмій розкопано більш ніж наполовину. При цьому повністю виявлено мережу вуличних магістралей, що визначають топографію міста (14).

Поряд з афінським акрополем і римським колізеєм їхні ровесники – боспорські міста й кургани, розташовані в Керчі, належать до найзначущіших стародавніх пам’яток європейської цивілізації. Усе, що нині можна побачити – рештки будівель, фортечні мури, вежі, храми, відкрилося для ока в результаті копіткої праці кількох поколінь археологів, а також співробітників Керченського музею. На жаль, непродумані методи реставрації (а здебільшого брак їх), археологічні відвали не створюють образу величних пам’яток. Проте головне, що вони збереглися й стали об’єктом наукового вивчення.

ПРИМІТКИ

1. Зинько В.Н. Археологические прогулки по античной Керчи. – Керчь, 1998.- С.3.

2. Зинько Е.А. Склеп Деметры. – Симферополь, 1994.

3. Уильямс Д., Олген Дж. Греческое золото: Ювелирное искусство классической эпохи V-ІV века до н.э. – Санкт-Петербург, 1995.

4. Латышев В.В. Известия древних писателей греческих и римских о Скифии и Кавказе. – Санкт-Петербург, 1890. – Т.1.

5. Блаватский В.Д. Пантикапей. – Москва, 1964; Толстиков В.П. Дворец Спартакидов на акрополе Пантикапея // Древности Боспора. – Москва, 2000. – Вып.3. – С. 302-339.

6. Гайдукевич В.Ф. Раскопки Тиритаки и Мирмекия в 1946 – 1952 гг. // Материалы по истории и археологии СССР. – Москва, 1958. – Т.85.

7. Древний город Нимфей: Каталог выставки. – Санкт-Петербург, 1999.

8. Худяк М.М. Из истории Нимфея VІ-ІІІ в.в. до н.э. – Ленинград, 1962.

9. Грач Н.Л. Нимфейская археологическая экспедиция: (Основные итоги исследований за 1973-1987 гг.) //Итоги археологических экспедиций. – Ленинград, 1989. – С. 81 – 92.

10. Грач Н.Л. Некрополь Нимфея. – Санкт-Петербург, 1999.

11. Сцголл Т., Зін’ко В. Арцгаеолоюіцал мап оф Нимпгаіон (Црімеа). – Щарсащ, 1999; Щасощіцз А. Нимпгаіон – тге гістори анд струцтуре оф а юреек Поліс: Фіве иеарс оф Полісг-Руссіан-Украініан Ресеарцг ін Црімеа (1993-1997) //Арцгеолоюіа. – Щарсзаща, 2000.

12. Гайдукевич В.Ф. Античные города Боспора: Мирмекий. – Ленинград, 1987; Виноградов Ю.А. Мирмекий //Очерки археологии и истории Боспора. – Москва, 1993.

13. Вахтина М.Ю., Виноградов Ю.А. Еще раз о ранней фортификации Боспора Киммерийского // Боспорский феномен. – Санкт-Петербург, 2001. – С. 41 – 45.

14. Кастанаян Е.Г. Порфмий // Етудес ет Траваух. – Варсовіе, 1983. – ХІІІ. – Р. 162-168.

Пам’ятки України, 2001 р., № 3.

Джерело: веб-сайт “Українська спадщина” (