Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба

Богдан Хмельницький

?

Церква Покрови

Церква Покрови

Дерев’яна каплиця 19 ст. [Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. – Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 86].

Кам’янське (Ків’яжа) Іршавський район

Церква Покрови пр. богородиці. 1902. (УПЦ)

Церква стояла в селі вже в 1692 р. У 1740 р. згадують дерев’яну церкву, але священик жив у Боґаревиці. У 1902 p., коли за священика Імре Дудинського зводили муровану церкву, стара дерев’яна ще стояла. Тоді в Кам’янському було 829 греко-католиків, а в філіях – 525 у Хмільнику та 175 – у Воловиці.

Очевидно, 1902 р. є роком початку спорудження, бо над входом зазначено дату 1909 – 1910. Іконостас до мурованої церкви вирізьбив відомий різьбяр Іван Павлишинець. У 1998 р. замість дерев’яної каркасної дзвіниці вимурували з цегли нову – високу, двох’ярусну.

Дерев’яна каплиця коло мурованої церкви Покрови – це рідкісний на теперішній час зразок вишуканих малих архітектурних споруд у народному будівництві.

Каплицю збудували край дороги в середині XIX ст. Коли в кінці 1940-х років насувалася хвиля руйнувань храмів, люди перенесли каплицю до церкви і таким чином урятували.

Після перенесення каплиця зазнала незначних змін – ґонтове покриття даху змінено на бляшане, дещо вкорочено хрест, але незмінними лишилися вишукані пропорції та чудові художні деталі, які дотепер милують око.

У 1949 р. місцевого пароха Степана Леґезу заслали на каторгу і помер він у Мордовії (Росія) в 1954 р.

Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 143 – 144.