Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пімсти смерть великих лицарів

Богдан Хмельницький

?

Кляштор домініканок (№ 10)

Костел монастиря домініканок з келіями 18 ст. [Постанова Ради міністрів УРСР “Про доповнення списку пам’яток містобудування і архітектури УРСР, що перебувають під охороною держави” № 442 від 6.09.1979 р.].

Комплекс споруди домініканського жіночого монастиря сер. 18 ст. (вул.Францисканська, 10) [Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3].

Кляштор домініканок заснований Єлизаветою Ціпловською в 1615 р. Первісно він знаходився біля Руською брами. Там було збудовано дерев’яний костел св.Катерини Сієнської. Нові споруди будувалися біля Вітряної брами, але вони не були повністю закінчені й освячені; в 1672 р. турки перетворили їх в бастіон.

Відновлено кляштор в 1699 р. З 1712 р. він перенесений на нове місце (біля Старого бульвару). Костел св.Михаїла збудовано на цьому місці в 1713 – 1721 рр., келії – в 1710 – 1712 рр.; вони згоріли на початку 1750-х рр., нові споруди на їх місці збудовано в 1750-х рр. В 1734 р. черницям належали садиби на центральній площі міста та в долині Смотрича [Крикун М.Г. Люстрація Кам’янця-Подільського 1734 р. – Український археографічний щорічник, 1993 р., т. 2, с. 243, 259]. Кляштор закрито в 1866 р. В 1906 р. костел перетворили на православну церкву, при цьому з фасаду зняли три скульптури [Памятники градостроительства и архитектуры УССР. – К.: Будівельник, 1986 г., т. 4, с. 149; СКУ, с. 66 – 67]. Кляштор діяв у 1850 р. [Źródła do dziejów rozgraniczenia diecezji łacińskich w Cesarstwie Rosyjskim w połowie 19 wieku. – Lublin: 2000, t. 1, cz. 1, s. 47].