Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть не приневолять тебе виявити тайни.

Кам’янець-Подільський район

Студениця м-ко

Студениця м-ко

Розмір зображення: 800:519 піксел

За адмін.поділом 16 ст. Кам’янецький повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Ушицький повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Кам’янець-Подільський район

Коментар: Знаходилось при впадінні р.Студениця у Дністер. Нині не існує – затоплене Дністровським водосховищем.

На схід – ур.Біла гора, на північ – гора Ганусисько, на півн.заході – гора Горошко.

М-ко відоме з 1388 р. (грамота кн.Костянтина та Федора Коріатовичів Петру Немирі на Бакоту, Студеницю та ін. [Варшавские университетские известия, 1893 г., № 3]). В 16 ст. – незначне село. На початку 17 ст. Потоцькі влаштували замки у Панівцях, Китайгороді та С.

22.10.1633 р. турецьке військо Абази-паші, відступаючи від Кам’янця, три дні облягало м-ко й здобуло його [Львівський літопис. – К.: 1970 р., с. 112]. В рішенні сейму 1635 р. відзначено, що м-ко знову укріплюється (певно, так подав Станіслав Потоцький, власник м-ка, щоб виклопотати звільнення від податків). А.Целларій в 1659 р. вважав С. сильно укріпленим м-ком. Ульріх фон Вердум в січні 1672 р. був у С. і записав:

“Це – мале містечко на березі Дністра; з західного боку має воно широке озеро між собою та горою. М-ко тягнеться вздовж ріки; південний кінець його вузький, захищений від ріки до озера стіною, в якій знаходиться гарна брама. Північний кінець – широкий, має для свого захисту замок на кшталт зірки, збудований з каменю. В межах його укріплень стоїть тільки дерев’яний будинок. М-ко належить пану Потоцькому, воєводі Київському”.

В 1684 р. гетьман Могиленко захопив був С. замок у турків, але потім турки його розбили біля м-ка. Могиленко утік до Немирова.

В 1702 р. жителі м-ка взяли участь у повстанні Самуся.

8.09.1768 р. загін конфедератів Пуласького розбив біля С. коронну варту і пограбував м-ко.

На єврейському цвинтарі є надгробки, буцімто 16 (чи навіть 10) ст.

В одній з гір були печери найдавнішоі людини [Приходы и церкви Подольской епархии. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1901 г., т. 9].

У горі Горошко або Горошкова, за переказом, був православний монастир. Під цією горою, в ур.Каличе, за переказом, була монастирьска богадільня [Приходы и церкви Подольской епархии. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1901 г., т. 9, с. 935 – 937]. Монастир був, за переказами, на горі Горошко (на північний захід від м-ка). Був нібито печерним. В 18 ст. він вже не існував [Сецинский Е.И. Исторические сведения о приходах и церквах Подольской епархии: Ушицкий уезд. – Труды Подольского церковного историко-археологического общества, 1916 г., т. 12, с. 175 – 187].

Церква Успіння існувала у 18 ст. [Приходы и церкви Подольской епархии. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1901 г., т. 9, с. 935 – 937]. Церква Успіння відома з 1702 р. (її священик Азва чи Газва брав участь у повстанні Самуся). В 1740 р. крита соломою, дзвіниця крита гонтою, мала 5 дзвонів. Братство згадане в записі 1.05.1726 р. на Євангелії (видання: Льв.: 1683 р.). Нова триверха дерев’яна споруда закладена 1747 р. Церква скасована в 1811 р., будівля розібрана [Сецинский Е.И. Исторические сведения о приходах и церквах Подольской епархии: Ушицкий уезд. – Труды Подольского церковного историко-археологического общества, 1916 г., т. 12].

Література:

Гросул-Толстой П. Замечательные места Днестровского побережья. – Киевлянин, 1875 г., №№ 51 – 53, 56.

Antoni J. Losy kresowego miasteczka [Studzienicy]. – Przewodnik naukowy i literacki, 1876, s. 727 – 736; 822 – 837.

Сецинский Е.И. Студеница, местечко Ушицкого уезда. – Каменец-Подольский: 1914 г.

Комора із с.Студениця Кам’янець-Подільського району Хмельницької обл. в Музеї народної архітектури України у Києві.

Список літератури – на сайті «».

Найчастіше переглядають

Вкладені елементи

Краєвиди
Краєвиди (+)
Замок
Замок

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2019 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 1147

Модифіковано : 24.03.2015

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.