Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Богдан Хмельницький

?

Вовнюк Прокоп

Вовнюк Прокоп (1900-1993)-диригент церковних хорів, під-старшина армії УНР. Народився 12 березня 1900 р. в в родині Петра Вовнюка та Євдокії з дому Паламарчук. Перервав навчання в духовній семінарії внаслідок зайняття Поділля більшовиками. Вступив до лав українських відділів. З 1919 р. був козаком 61-го Гайсинського полку імені Симона Петлюри, яким командував Яків Гальчевський. В складі відділів цього легендарного командира УНР був до кінця листопада 1920 р., а після цього до 1925 р. в керованих Гальчевським повстанських відділах на Поділлі. Після переходу на територію Польщі осів на території Підляшшя і жив, заробляючи працею псалмиста в православних парафіях в с. Мілейчиці (Milejczyce) та Новосади (Nowosady), а потім як диригент церковних хорів у повіті Біла. Під час Другої світової війни потрапив до концтабору Майданек. Після втечі ховався перед повторним арештом. Мусив ховатися і в післявоєнні роки, коли розшукувався спеціальними відділами Червоної армії. Помер в 1993 р. і похований на православному цвинтарі у Голі, Володавський повіт.

Як згадував його син Іван, що мешкає в с. Замолодичі (пов. Володава), в родинному домі матері — Анастасії з дому Волочко батьки жили бідно але щасливо. Другий син Йосип став православним священиком у Гамбургу.

Джерела:

Kolańczuk A. Ukraińscy emigranci polityczni w życiu naukowym, kulturalnym, społecznym i gospodarczym Drugiej Rzeczypospolitej. – Przemyśl.-2017. – 390 s.

Стенограма розмови з сином Прокопа Вовнюка – Іваном, 08.2019 р.