Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

Скансен матеріальної культури Холмщини і Підляшшя

В селі Голя з ініціативи ентузіастів Тадея та Аліни Карабовичів у 1985 р. створено скансен з цінними житловими та господарськими спорудами з Південного Підляшшя.

Куточок скансену в Голі. Вітряк-козляк з с. Волосковоля, поч. ХХ ст. Фото 2019 р.
Автор: ParnikozaВласна робота, CC BY-SA 4.0, Вітряк-козляк початку ХХ ст. перенесений до Голі з. с. Волосковоля

Серед об'єктів зрубна кузня та стодола ХХ ст. з Окчина

Тут також знаходиться зрубна хата з маленькими вікнами, що перенесена з с. Вирики. Хата складається з типових для помешкання ХІХ ст. приміщень: житлової кімнати з великою піччю та запічком, алкена, сіней та двох комор. В житловій кімнаті зібрано експозицію типових для регіону побутових предметів, а у одному з кутів кімнати розміщується «святий куточок» з образами. На стіні зберігся фундаційний напис та дата побудови – 1912 р.

Вітряк-козляк початку ХХ ст. перенесений до Голі з. с. Волосковоля. Важливою особливістю голянського вітряка є добра збереженість внутрішніх механізмів, збереглися й жорна зроблені з вапняку привезеного з Свентокшижских гір. І хоч жорно від напруги і часу тріснуло, його повернули до роботи скувавши обручем.

Місцевим особливостям відповідає стодола з с. Костомлоти, що колись стояла на берегах Бугу. Щоб зберегти стіни від руйнування весняними водами, їх робили не суцільними, а плетеними з прутів. Таким стінам повінь не зашкодить, а як вода зійде, то можна споруду використовувати за призначенням.

В скансені наявні також дерев’яні борті для бджіл – свідчення старого, ще з язичницьких часів слов’янського промислу.

Важливу роль в народній культурі відігравали також придорожні хрести. Їх ставили і православні і католики. Припускають, що ця традиція почалася ще у часи раннього християнства, коли таким чином намагалися захиститися від численної нечистої сили, яка мешкала у лісах та полях. Згодом хрести стали ставити на відзначення свят, як подяку за сповнені бажання, або на колективних могилах під час епідемій та воєн. З часом ця традиція розвинулася у зведення невеликих дерев’яних чи більш потужних мурованих придорожніх капличок, що оздоблювалися іконами чи скульптурами Христа, Матері Божої чи святих. Дерев’яні хрести з межі ХІХ та ХХ ст. (з Голі та Ополя) а також придорожню капличку з фігурою Христа, можна побачити і у Голянському скансені.

В скансені щорічно (в районі 28 липня) відбувається фолькльорно-етнографічний фестиваль "Ярмарок в Голі". Він має завдання ma культиувування народних традицій Холмщини та Підляшшя. В перший день фестивалю відбуваються матер-класи народних промислів, другий день – це проща до св. Антонія в православній церкві а також ярмарок виробів ремсників та виступи фольклорних музичних та танцювальних колективів.

Джерела:

Підготував І. Парнікоза