Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш
ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

1998 р. Церкви України: Перемиська єпархія

м. Дрогобич.

Дрогобицька міська рада.

Церква св. Юрія. кін. XV – поч. XVI ст.

Розташована на колишньому передмісті Горішня Брама. Перші згадки про церкву св. Юра походять з 1496 р. Під час татарського нападу 1499 р. вона згоріла. За деякими даними, була відбудована у 1525 р. Під час чергового нападу татар у 1624 р. знову згоріла. У 1657р. з с Надієва коло Долини перевезено стару церкву і з її матеріалу поставили існуючу, збудувавши з вівтарного зрубу бабинець, а вівтар зробили з нового матеріалу. У 1678 р. (напис на бантині нави) церкву перебудували і, правдоподібно, тоді стала трибанною, появилася емпора з каплицею Введення Пр. Богородиці, крилоси по боках нави і опасання на стовпах. Ремонтувалася у 1823, 1833 pp. та в кінці XIX ст., у 1825 її підважували. Різьблений напис на надпоріжнику північно-західних дверей в бабинець:

«Сей дом Бжій подважєний півтора ліктє нові стандєрі камєнні філяри на углахъ. Майстрове Иоанъ Илечко и Стефан Луківъ. За ринскихъ сріблі ЛВ [= 33]. За провізоров Иоанъ Лободич и Єгнатий Луак за старанєєм цілого брацтва року б. АWКЄ мца юлія дня А».

В церкві зберігся іконостас 1659 – 1666 pp. роботи Стефана Медицького. Стінопис нави виконаний в останній чверті XVII ст., хори розписані коштом Григорія Проскурського у 1691 р., про що свідчить напис під хорами: «Змальован бысть хор сей року божія 1691 мца апріл за старанєм брацкім коштом Григорія Проскурски».

Ще один напис у приділі західної частини свідчить: «Сий храм змальовався за бытности велеб отца Стеф[…] Кобрина а за презвитера храму с вел. хва Гєоргія».

Про ще одне малювання храму свідчить інший напис: «Сей храм… змальовалъся за старанієм Константного Лучака року…».

Каплиця на емпорі розмальована у 1711 – 1714 pp., бабинець – XVIII ст. У каплиці зберігся іконостас XVII ст. У 1961 році церква зачинена. В 1974 – 1975 pp. проведена реставрація будівлі (архіт. Іван Могитич, Богдан Кіндзельський, художники Петро Лінинський, Ярослав Мовчан, Наталя Сліпченко та Галя Друзюк) і створено в церкві музей. На північний схід від церкви розташована дерев’яна стовпова дзвіниця 1670 року.

Драган М. Українські деревляні церкви. – Львів, 1937.

Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. – Киев, 1985. – Т. 3, с. 98 – 99.

Пастух Р., Сав’як П. Історія міста Дрогобича. – Дрогобич, 1991.

Спис галицьких парохій XII – XVI ст. // Студії семинара для історії сходу у фільософічному виділі гр. кат. богословської академії у Львові. Під редакцією І. Крип’якевича. – Львів, 1939. – Т. 1.

Юрченко П. Видатна пам’ятка народного мистецтва. // Українське мистецтвознавство. – Київ, 1969. – Вип. 3, с. 99 – 108.

Msciwujewski M. Królewskie wolne miasto Drohobycz. – Drohobycz, 1929.

Джерело: Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. – Льв.: 1998 р., с. 152 – 154.