1998 р. Храми Чернігова

Дерев’яна оборонна огорожа довколо монастиря була зроблена ще при його заснуванні, бо він був за межею міських укріплень. Ігумен І. Галятовський писав, що й у XVI ст. вона залишалась дерев’яною – «монастир був оточений палями» [Добровольский П. М. Черниговский Елецкий монастырь. – Чернигов: Тип. губерн. земства, 1900, c. 10]. Мурована огорожа по периметру території монастиря, що існує зараз, збудована в кінці XVII ст., загальна довжина її близько 1000 м, висота стін – 4 м. Поверхні мурів тиньковані, декоровані пілястрами, карнизом і цоколем складного профілю. В монастир через огорожу ведуть два проїзди: північний – через дзвіницю – і західний – через широкий арочний проріз в стіні, висота якої тут більша. Ці ворота не мають оборонного характеру, вони схожі на тріумфальну арку. Ворота розміщені з відступом від лінії стін, створюючи трапецієподібні у плані площинки – курдонери; по боках воріт стіни прикрашені декоративними елементами – півциркульними нішами з профільованими сандриками. Такі архітектурні мотиви широко використовувалися у спорудах мазепинської доби. Як це завжди робили в оборонних мурах для економії цегли, на внутрішніх поверхнях стін влаштовані великі арочні ніші. У 1885 р. частина стін із південно-західного боку завалилась, після відновлення стіна там була зроблена нижчою, в наш час та стіна завалилася знову. Комплекс огорожі барокового характеру, ніби рама, об’єднує в єдине ціле монастирські споруди.

Джерело: Віроцький В.Д. Храми Чернігова. – К.: Техніка, 1998 р., с. 113 – 114.