Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Пімсти смерть великих лицарів.

Собор св.Михаїла

1966 р. Історія українського мистецтва

Від згаданих вище храмів шестистовпного типу відрізняються дві визначні кам’яні споруди Києва, збудовані в кінці XI століття. Це Михайлівський собор Видубицького монастиря в Києві (іл. 128, 129) та відомий з розкопок і літописної розповіді Борисоглібський собор у Вишгороді [М. К. Каргер. К истории киевского зодчества XI в. Храм-мавзолей Бориса и Глеба в Вышгороде. – «Советская археология», XVI, М., 1952, стор. 77 – 99]. У цих двох спорудах було повторено тип чернігівського Спаського собору з характерним для нього восьмистовпним витягнутим планом [Дехто з дослідників давньоруського будівництва вважає, що Видубицький собор має не восьмистовпний, а шестистовпний план (М. І. Брунов, К. М. Афанасьев)]. Можливо, що тут, як і в Спаському соборі, поперечні рукава хреста були відгороджені аркадами, і це надавало хрестовокупольній будівлі певних елементів базилікальності.

У другій половині XI століття на південній околиці Києва, в мальовничій місцевості – Видубичах, звідки йшли шляхи на південь і на південний схід, Всеволод Ярославович збудував свою літню резиденцію – Красний двір, а біля нього – князівський Видубицький монастир. Красний двір зруйнували половці, а монастир протягом довгих років відігравав роль вотчинного монастиря київської династії Мономаховичів.

Спорудження Михайлівського собору Видубицького монастиря було розпочато в 1070 і завершено в 1088 році. Збереглася тільки західна його частина, східна ж була підмита водами Дніпра і впала (вона відома нам з археологічних розкопок). Розміри собору порівняно невеликі, особливо ширина. Як і в чернігівському Спаському соборі, головний купол містився в центрі будівлі. У західній частині – широкий нартекс, зліва, як і в Спаському соборі, – башта, справа – хрещальня. Відрізняло ці споруди лише те, що хрещальня і башта були не поруч з собором, а безпосередньо в нартексі. Башта одним боком виходила з основного об’єму, утворкуочи криволінійний у плані виступ на північному фасаді, і завершувалася рядом півциркульних арок, над якими височів купол. Під час розкопок з південно-східного боку було знайдено рештки якоїсь прямокутної в плані прибудови, яка, можливо, була вежею. Як завершувався Михайлівський собор – невідомо, бо склепіння не збереглися. Фасади його прикрашали цікаві багатоступінчасті перспективні ніші.

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1966 р., т. 1, с. 174 – 176.

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2018 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 321

Модифіковано : 15.05.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.