2008 р. Корону Данила Галицького можна побачити у Золочівському замку

Дата: 19.05.2008

Реконструкцію корони короля Данила виставлено від сьогодні в одній із зал Золочівського замку. Вага корони, зробленої із золота та оздобленої коштовним камінням і морськими перлами, – майже три кілограми. Вартість корони не розголошують. Як розповів журналістам Великий магістр ордену Данила Галицького Ігор Жук, на узгодження остаточного зовнішнього вигляду корони пішло кілька років, а виготовляли її у Львові упродовж майже року.

Ця реконструкція стала результатом багаторічних пошуків групи ентузіастів, які займаються пошуками корони Данила. Вони побували в багатьох містах Європи, кілька разів відвідали Ватикан, однак віднайти сліди загубленої галицької реліквії поки що не змогли. Проте надії не втрачають і сподіваються знайти хоча б креслення автентичної корони Данила, що її дарував Папа Інокентій IV.

Історик Віктор Ідзьо натомість розповів, що головним зображенням, на яке спиралися, відтворюючи корону стала печатка Юрія І, де є повне зображення корони. Крім того, брали до уваги те, що приблизно в той час Рим жалував королівські корони ще володарям Литви та Болгарії, відтак деякі елементи у новій короні позичені звідти. Однак учений не втрачає надії віднайти оригінал креслення корони, яку виготовляли ювеліри з Венеції і для цього невдовзі поїде до Італії.

А от генеральний директор Львівської галереї мистецтв Борис Возницький розповів, що в ніч проти неділі, коли корону вже виставили в одному із залів палацу, активізувалися привиди – зранку спрацювала сигналізація і з’ясувалося, що один з елементів різьблення на постаменті відлетів. І жодного людського втручання не зафіксовано. Б. Возницький думає, що це якийсь із привидів, що періодично показуються працівникам замку. Але попри те, міліція вже думає над тим, як би посилити охорону закладу, зважаючи на цінність корони.

Борис Возницький, гендиректор Львівської галереї мистецтв: «Цей зал у Золочівському замку буде постійним місцем, де перебуватиме і виставлятиметься корона. Вона тут найефектніша, хоча серед експонатів у цій кімнаті є такі, що мають не нижчий клас за неї. Реконструкція корони дуже важлива для відродження України.

Ми тепер думаємо про те, щоби збільшити число наглядачів, бо їх не вистачає. Я буду звертатися до міністра культури, аби збільшити число міліцейської охорони – міліція також готує листа до керівництва про облаштування другого поста. Це значно збільшить кількість відвідувачів замку. Всі хочуть у замки – Львів якось так проскакують, а всі хочуть у замки. Люди їдуть з Донецька, Запоріжжя, Росії та Польщі.

Ми закінчуємо експозицію в Золочівському замку. На 96% зали закінчені, зараз будемо реставрувати Надворітну браму та тюремний корпус і кошти від відвідувачів разом з державними субвенціями підуть на це».

Ігор Жук, Великий магістр ордену Данила Галицького: «Борис Григорович мене підтягнув до цього, я з ним спілкувався і, як кажуть, загорівся. Орден я очолюю вже понад 10 років, ми вивчаємо все, що стосується короля Данила. І я для себе одразу ж вирішив, що ми будемо робити цю корону. Десять років ми пробували знайти ескізи, але, на жаль, ще не знайшли. Ми шукатимемо реальне зображення і якщо його знайдемо, то зробимо ще одну корону.

Ми були у Ватикані, думали, що легко знайдемо ці креслення. Я мав аудієнцію з Папою Римським, він допомагав, проте ми їх не знайшли. Хоча вже зараз маємо ниточку, яка, на мою думку, може привести до креслень корони.

Що було найважче? Те, що ми робили корону вперше. Ми думали, що це легко і просто, але з’ясувалося, що це дуже важко».

Віктор Ідзьо, історик: «Ми ведемо пошуки справжньої корони короля Данила і будемо їх продовжувати. Може бути два напрями – спецхрани у Москві, або у Ватикані. Поки що пошуки не мають успіху, зараз ми сподіваємося знайти хоча б оригінальне креслення корони. Ми вже точно знаємо, що виготовляли корону у Венеції. Точно знаємо, що в цей час виготовлено три корони. Чи є корона у Ватикані? Однозначної відповіді немає.

Я також був у загорському секретному музеї цінностей. Я там бачив щось подібне, але там воно числиться як митра галицьких князів. Чи це воно – я не знаю, а подивитися мені не дали. Цілком можливо, що це така митра перемиських єпископів, яку вивезли під час захоплення росіянами Перемишля».