Меморіальний комплекс

Маргарита Міленкова, Євгенія Кочерженко

Меморіальний комплекс: Братська могила радянських воїнів, 1943; Пам’ятний знак на честь загиблих воїнів-земляків, 1975 (іст., мист). У центрі села, біля сільради.

Поховано 11 воїнів 13 7-ї стрілецької дивізії, які загинули під час визволення села від нацистських загарбників у березні – вересні 1943. Село визволено 6 вересня 1943. Відомі прізвища всіх загиблих.

У 1959 останки загиблих з кладовища перенесені у центр села. У тому ж році на могилі встановлено залізобетонну скульптуру воїна, замінену у 1975 залізобетонною, окутою міддю, скульптурною групою трьох жінок /4,0 м/, що встановлена на земляному насипі.

У 1975 створено меморіальний комплекс. На передньому плані комплексу обкладена цеглою і потинькована могила, на ній – мармурова плита з написом. Позаду – зіркоподібна розетка вічного вогню і чотири меморіальних плити. На трьох з них – прізвища загиблих воїнів (25), на четвертій – напис.

За могилою – курган, на якому встановлено залізобетонну, окуту міддю, скульптурну групою трьох жінок, поданих на повний зріст /4,0 м/ в зимовому селянському одязі на постаменті /2,0 м/; кожна тримає в руках головний убор воїнів (шапку-будьонівку, каску, шапку-вушанку). Пластичне моделювання підкреслює скорботний вираз обличчя жінок, які ніби застигли в безнадійному чеканні тих, що не повернулися з фронту.

Пагорб, курган і скульптури на низькому постаменті становлять цілісну монументальну композицію, що підкреслює значимість образів. Завершує комплекс стела /2,0 х 36 м/ – напівколом (підкреслює форму кургану), на якій закріплено 11 меморіальних дощок з прізвищами 384 воїнів-земляків, які загинули на фронтах Другої світової війни (літери металеві, накладні).

У центрі стели – написи, нижче – барельєфний лавровий вінок, під ним – розетка вічного вогню. По боках стели дати 1941 (ліворуч) і 1945 (праворуч). Майстерно використовуючи природній рельєф місцевості, автори досягли (багато в чому за рахунок вдалих масштабних співвідношень) не тільки єдності композиційно-планового вирішення, а й епічного звучання пам’ятника, що сприймається як реквієм по загиблих.

[Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації, ф. 1360, оп. 2, спр. 27, арк. 24; Державний архів Сумської обл.. Ф. НДБ «Хронологический справочник о временной оккупации немецко-фашистскими захватчиками Сумской области и ее освобождение Красной Армией 1941 – 1943». – С. 235; История городов и сел Украинской ССР. Сумская область. – К., 1980. – С. 517; Памятники истории культуры Украинской ССР : каталог справочник. – К., 1987. – С. 472.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 1120.