Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу
або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

Харків м

Історичні адміністративні поділи

Харків м

Розмір зображення: 697:800 піксел

Перша згадка: 1654 р. [Історія міст і сіл УРСР : Харківська область. – К.: 1967 р.].

Харків – місто-герой!

Президент України Володимир Зеленський 6 березня 2022 р. присвоїв звання «Місто-герой» Харкову, Чернігову, Маріуполю, Херсону, Гостомелю та Волновасі.

Корисна колекція планів міста:

Історичне населене місце; дата заснування/першої згадки 1654 р. [Постанова Кабінету міністрів УРСР “Про затвердження Списку історичних населених місць України” № 878 від 26.07.2001 р.].

Цифрова карта міста: .

Указ Президії ВР УРСР від 12 червня 1950 р.: включити хутір Чунихи в міську смугу міста Харкова, виключивши його з складу Пономаренківської сільської Ради Харківського району Харківської області.

Верховна Рада України постановляє (06.09.2012, № 5215-VI): 1. Змінити межі міста Харків, Дергачівського і Харківського районів Харківської області, збільшивши територію міста на 4450,58 гектара земель, в тому числі за рахунок 222,16 гектара земель, що знаходяться у віданні Малоданилівської селищної ради Дергачівського району, 28,76 гектара земель – Солоницівської селищної ради Дергачівського району, 238,91 гектара земель – Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району, 20,99 гектара земель – Бабаївської селищної ради Харківського району, 13,74 гектара земель – Безлюдівської селищної ради Харківського району, 11,44 гектара земель – Комунарської сільської ради Харківського району, 2602,49 гектара земель – Кулиничівської селищної ради Харківського району, 1,36 гектара земель – Малороганської сільської ради Харківського району, 216,75 гектара земель – Пісочинської селищної ради Харківського району, 42,46 гектара земель – Покотилівської селищної ради Харківського району, 809,02 гектара земель – Пономаренківської сільської ради Харківського району, 33,52 гектара земель – Роганської селищної ради Харківського району, 208,98 гектара земель – Циркунівської сільської ради Харківського району, водночас передавши із 52,32 гектара земель, які знаходяться у віданні Харківської міської ради, 1,56 гектара земель у відання Солоницівської селищної ради Дергачівського району, 0,98 гектара земель – Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району, 1,15 гектара земель – Бабаївської селищної ради Харківського району, 13,96 гектара земель – Безлюдівської селищної ради Харківського району, 17,30 гектара земель – Комунарської сільської ради Харківського району, 0,67 гектара земель – Малороганської сільської ради Харківського району, 2,84 гектара земель – Пісочинської селищної ради Харківського району, 11,42 гектара земель – Покотилівської селищної ради Харківського району, 0,17 гектара земель – Пономаренківської сільської ради Харківського району, 2,27 гектара земель – Роганської селищної ради Харківського району, та затвердити територію міста Харків загальною площею 35002,26 гектара, територію Дергачівського району загальною площею 89518,72 гектара і територію Харківського району загальною площею 136431,03 гектара. 2. Встановити межі міста Харків та відповідні межі Дергачівського і Харківського районів Харківської області згідно з додатком.

Перейменування:

до 1917 р. вживалась назва вул.Миколаївська;

з 1917 р. вживається назва вул.Короленка.

до 1917 р. вживалась назва пров.Петрівський;

з 1991 р. вживається назва пров.Короленка.

до 1917 р. вживалась назва пров.Шляпний;

з 1991 р. вживається назва пров.Радянський.

до 1917 р. вживалась назва вул.Конторська;

з 1917 р. вживається назва вул.Червоножовтнева (Краснооктябрьская).

до 1917 р. вживалась назва Купецький узвіз;

з 1917 р. вживається назва узвіз Степана Халтуріна.

до 1917 р. вживалась назва Сердюківський провулок;

з 1917 р. вживається назва вул.Скрипника.

до 1917 р. вживалась назва вул.Горяїновська;

в 1917 – 1991 рр. вживалась назва Уфимський провулок;

з 1991 р. вживається назва вул.Квітки-Основ’яненка.

В Харькове «обезглавили Ленина» (25.08.2014 г.)

В Харькове «обезглавили» памятник Ленину, который установлен в районе пос.Бовария.

В ночь с 24 на 25 августа был разгромлен памятник на улице Механизаторской в Орджоникидзевском районе, который был установлен на этом месте около 60 лет назад.

В ночь на 26 августа были разбиты 2 памятника в Октябрьском районе.

Один из них находится в Карповском саду (был установлен в 1962 году), другой – на территории сквера возле Дворца культуры им. Ильича (установлен в 1946 году).

24 вересня 2014 р. у Харкові повалили та намагалися відпиляти голову на пам’ятнику ще одному відомому діячеві комунізму – Фьодору Сєргєєву (Артему), який був засновником так званої Донецько-Криворізької Радянської Республіки у 1917 році.

В Молодежном парке – взрыв (9.12.2014 г.)

Был подорван памятный знак, на котором раньше располагался камень в честь воинов УПА, а потом – березовый крест воинам УПА. Взрыв произошел около часу ночи, его слышали жители центра, Павлова Поля, Салтовки.

Напомним, камень УПА снесли в ночь на 26 апреля 2013 года. Пропавший камень так и не нашли. На его месте активисты поставили стилизованный под березу металлический крест. Крест был уничтожен в начале февраля 2014 года.

Мінус один Ленін: у Харкові звалили ще один постамент (31.01.2015 р.)

У Харкові в мікрорайоні Залютіно звалили ще один пам’ятник Леніну.

Напередодні ввечері в парку біля ПК «Металіст» невідомі в балаклавах розбили встановлений в 1977 році бюст радянського партійного діяча Павла Постишева.

У Харкові за ніч повалили три пам’ятники більшовикам (11.04.2015 р.)

Йдеться про пам’ятники Якову Свєрдлову, Серго Орджонікідзе та Ніколаю Руднєву.

Харків позбувся ще двох пам’ятників Леніну (18.04.2015)

Знесені пам’ятники Леніну знаходилися на території Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут» та Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».

В Харькове за ночь свалили три памятника (19.05.2015 г.)

Были повалены памятники Ивану Котлову напротив Дворца железнодорожников, Феликсу Дзержинскому на территории стадиона «Динамо» и Сергею Кирову на площади Фейербаха.

Список літератури – на сайті «».