Меморіальний комплекс
Ярослав Ліхолєтов, Владлен Терентьєв, Яна Пересьолкова, Євгенія Петренко
Розмір зображення: 800:404 піксел
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Харківська область. Куп’янський район. Великобурлуцька, Вільхуватська, Дворічанська, Шевченківська територіальні громади. – Харків: 2021 р., с. 35.
Меморіальний комплекс 1942–43, 1952, 1966, 1968–69, 1970, 1980, 2000–01, 2007, 2012, 2016 (іст.). На околиці, на селищному цвинтарі.
Комплекс складається з братської могили радянських воїнів, могили Бугери М. К., могили закатованих нацистськими окупантами, пам’ятних знаків: воїнам 160-ї та 180-ї стрілецьких дивізій, жертвам Голодомору, ліквідаторам на ЧАЕС, воїнам-односельцям, які загинули під час Другої світової війни; пам’ятних знаків Гусарову В. О., льотчикам-визволителям, воїнам-інтернаціоналістам, загиблим під час Антитерористичної операції (Операції об’єднаних сил).
Братська могила радянських воїнів 1942–43, 1952, 1966, 1980, 2000 (іст.).
Поховано 566 воїнів РСЧА зі складу 20-го гвардійського кавалерійського полку 5-ї гвардійської кавалерійської дивізії (5-а ударна армія, Південний фронт), 138-го гвардійського стрілецького полку (48-а гвардійська стрілецька дивізія, 3-я танкова армія, Воронезький фронт), 179-ї танкової бригади (3-я танкова армія, Воронезький фронт) та ін. військових частин, які загинули в боях при обороні та визволенні від нацистських окупантів смт Великий Бурлук та кол. с. Буряківка у черв. 1942, лют. 1943. У 1952 останки полеглих воїнів із одиночних поховань та у 2000-х рр. останки 136 воїнів РСЧА з братської могили кол. с. Буряківка було перенесено до братської могили в смт Великий Бурлук. Відомо 120 прізвищ.
На братській могилі (5,6 × 12,6 м), яку обмежено бордюром (вис. 0,1 м) встановлено 4 гранітні стели із мармурової крихти (0,93 (0,23) × 1,81 × 0,8 м), на яких закріплено по 2 однакові гранітні дошки (0,8 × 0,6 м) з епітафіями, зображенням 5-кутної зірки, лавровими гілками та переліком прізвищ похованих.
У 1966 із західного боку від братської могили замість пам’ятника перших повоєнних років було споруджено пам’ятник, який у 1980 замінено на гранітну скульптуру «Батьківщина- мати» (вис. 3,5 м) у вигляді скорботної жінки з факелом у правій руці на постаменті із мармурової крихти (2,35 × 1,6 × 1,6 м), обличкованому гранітом на основі (0,3 × 5,7 × 5,7 м), викладеній плиткою. З чолового боку перед постаментом – металевий вічний вогонь (діам. 0,6 м).
Могила Бугери М. К., 1942 (іст.). З тильного боку, ліворуч від братської могили.
Бугера Михайло Каленикович [1907, с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський р-н (тепер Борщагівська тергромада, Бучанський р-н), Київська обл. – 26.06.1942, смт Великий Бурлук, Великобурлуцький р-н, (тепер Великобурлуцька тергромада, Куп’янський р-н), Харківська обл.] – гвардії лейтенант, командир шабельного взводу 24го гвардійського Червонопрапорного кавалерійського полку 5-ї гвардійської кавалерійської дивізії 3-го гвардійського кавалерійського корпусу. Загинув у бою з нацистськими окупантами на території радгоспу Микільський кол. Великобурлуцького р-ну.
На могилі встановлено залізобетонну стелу (2,2 × 0,98 × 0,1 м). З чолового боку стели закріплено гранітну меморіальну дошку (2,08 × 0,7 м) із фотографією М. Бугери, зображенням ордена «Великої Вітчизняної війни», п’ятикутної зірки з лавровими гілками та присвятним написом.
Могила закатованих нацистськими окупантами, 1942 (іст.). Праворуч від могили М. Бугери.
У могилі поховано В. Галицьку та Л. Громову, яких було закатовано у 1942 нацистськими окупантами під час німецько-радянської війни (1941–45). На могилі покладено 2 надгробні плити (0,09 × 0,96 × 0,56 м) та встановлено стелу (1,06 × 0,49 × 0,31 м) на постаменті (0,17 × 0,49 × 0,31 м) із мармурової крихти.
З чолового боку стели закріплено 2 металокерамічні дошки з фотопортретами (0,18 × 0,12 м) та металеву меморіальну дошку (0,12 × 0,2 м) з присвятним написом.
Пам’ятний знак воїнам 160-ї та 180-ї стрілецьких дивізій, 1969 (іст.). Праворуч братської могили та могили закатованих нацистськими окупантами.
У 1969 було встановлено пам’ятний знак на честь воїнів 160-ї стрілецької дивізії (6-а армія, Південно-Західний фронт) та 180-ї стрілецької дивізії (69-а армія, Воронезький фронт), які загинули у лют. 1943 при визволенні селища та околиць від нацистських окупантів під час німецько-радянської війни (1941–45). Пам’ятний знак у вигляді залізобетонної стели (1,6 × 1,05 × 0,22 м), яку встановлено на постаменті (1,29 × 1,2 × 0,32 м). З чолового боку стели закріплено 3 металеві меморіальні дошки (1,33 × 0,94 м) з присвятним написом.
Пам’ятні знаки воїнам-односельцям, які загинули під час Другої світової війни, 1980 (іст.). Праворуч від братської могили, з північного боку.
Складається 14 бетонних пам’ятних знаків у вигляді кам’яних брил (1,17 × 2,0 × 1,01 м) із гранітними дошками на кожній (0,6 × 0,8 м) із зображеннями п’ятикутної зірки з лавровими гілками на кожній та присвятними написами.
Пам’ятні знаки Гусарову В. О., льотчикам-визволителям, воїнам-землякам 1970, 1980 (іст.). З південного боку, ліворуч від братської могили.
Пам’ятні знаки у вигляді 4 однакових стел із мармурової крихти (2,2 × 1,5 × 0,5 м) на видовженій основі із залізобетону (0,66 × 0,57 × 12,6 м).
Гусаров Віктор Олександрович (1912 – 17.05.1942) – льотчик-винищувач, учасник радянсько-фінляндської війни (1939–40). З серп. 1941 капітан В. Гусаров на фронтах Другої світової війни. Служив у складі 6-го винищувального авіаційного полку.
Всього здійснив біля 100 бойових вилетів, в 13 повітряних боях збив 6 ворожих літаків особисто і 1 – в групі. 16 трав. 1942 командир ескадрильї 6-го винищувального авіаційного полку капітан В. Гусаров був тяжко поранений в повітряному бою, внаслідок чого помер.
На пам’ятному знаку льотчику капітану В. Гусарову у вигляді стели, на яку закріплено чорну гранітну меморіальну дошку (1,9 × 0,66 м) із зображенням п’ятикутної зірки з лавровим вінком та знаком військово-повітряні сили СРСР та напис.
На пам’ятному знаку, присвяченому льотчикам-визволителям, які загинули в боях у 1942 і поховані у братській могилі, закріплено чорну гранітну меморіальну дошку (1,8 × 0,9 м) із зображенням літаків ескадрильї В. Гусарова та присвятним написом.
На пам’ятному знаку воїнам-землякам закріплено чорну гранітну меморіальну дошку (1,35 × 1,03 × 1,23 м) з присвятним написом.
Пам’ятний знак воїнам-визволителям (іст.). Пам’ятний знак у вигляді прапора з каскою із залізобетону. Стела у вигляді прапора (1,9 × 2,7 × 0,37 м) на двосходинковому постаменті: 1 – нижня частина (0,55 (1,14) × 2,04 × 3,53 м), 2 – верхня частина (0,19 × 3,15 × 1,7 м).
Пам’ятний знак жертвам Голодоморів, 2007 (іст.). Ліворуч від могили М. Бугери.
Пам’ятний знак у вигляді дерев’яного хреста (2,65 × 0,98 × 0,3 м) із закріпленою металевою дошкою (0,12 × 0,28 м) та присвятним написом.
Пам’ятний знак на честь воїнів-інтернаціоналістів, 2012 (іст.). З південно-східного боку від братської могили біля входу.
Із території Великобурлуцької і Вільхуватської громад 55 чол. взяли участь в іноземних локальних військових конфліктах, а 5 чол. вважається офіційно загиблими.
Пам’ятний знак присвячено воїнам-афганцям та воїнам-інтернаціоналістам, які брали участь у воєнних конфліктах на території ін. держав, у вигляді чорної гранітної стели (1,39 × 0,1 × 0,6 м) на постаменті (0,25 × 1,1 × 0,2 м). На стелі зображені 3 воїни біля підніжжя гори. У підніжжя стели 3 гранітні плити (0,8 × 0,4 × 0,5 м) з переліком прізвищ та присвятним написом.
Пам’ятний знак жертвам на ЧАЕС, 2001 (іст.). З тильного, північно-західного боку пам’ятного знаку воїнам стрілецьких 160-ї та180-ї дивізій.
Станом на 2017, на території смт Великий Бурлук та Великобурлуцького р-ну померло 107 чол. – ліквідаторів та жертв аварії на ЧАЕС.
Пам’ятний знак у вигляді 2 чорних гранітних стел (1,29 (1,19) × 0,6 × 0,1 м) на постаментах (0,1 × 0,7 × 0,3 м), що розташовані на плінті (0,32 × 2,57 × 0,7 м). На правій стелі зображений «Дзвін» на фоні «Мирного атому», з присвятними написами. На лівій стелі вгорі зображення дзвону з написом: «Чорнобиль» та епітафією.
Пам’ятний знак на честь воїнів, загиблих під час АТО, 2016 (іст.). Ліворуч від пам’ятного знаку воїнам-інтернаціоналістам.
Пам’ятний знак у вигляді стели (1,4 × 0,7 м) на постаменті (0,1 × 0,4 × 0,8 м) із зображенням герба та прапора України і написом: «Герої не вмирають». З чолового боку стели встановлено похилу плиту (0,09 × 0,04 × 0,6 × 0,7 м) з присвятним написом. Обабіч стели встановлено 2 підсвічники-ліхтарі (вис. 0,48 м).
Територію навколо меморіального комплексу викладено тротуарною плиткою. Навколо висаджено дерева та кущі.
Література
Державний архів Харківської області, ф. Р-6097, оп. 1, спр. 304.
Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації, ф. 58, оп. 818883, спр. 1067.
Меморіал пам’яті. Харківська обл., Великобурлуцький р-н, смт Великий Бурлук, біля центрального кладовища / Акт технічного стану об’єкта (пам’ятки) культурної спадщини від 07.06.2018. – Матеріали відділу пам’яток історії Обласний комунальний заклад «Харківський науково-методичний центр охорони культурної спадщини».
Меморіал пам’яті. Харківська обл., Великобурлуцький р-н, смт Великий Бурлук, біля центрального кладовища / Обласний комунальний заклад «Харківський науково-методичний центр охорони культурної спадщини»: паспорт об’єкта культурної спадщини; Купіна А. І.; Романова Т. І. – 05.05.2017.
Облікова картка військового поховання № 454 // Матеріали Великобурлуцького районний військовий комісаріат.
Облікова картка військового поховання № 482 // Матеріали Великобурлуцького районний військовий комісаріат.
Книга Пам’яті України. Харківська область: У 20 т. – Х.: Обласна пошуково-видавнича наукова редакція Книги Пам’яті України, 1995. – Т. 5.
Книга Пам’яті України. Харківська область: У 20 т. – Х.: Обласна пошуково-видавнича наукова редакція Книги Пам’яті України, 2000. – Т. 17.
Костюк Ю. Тридцять років тому… // Радянський патріот. – 1973. – 25 серп.
Меморіальний комплекс загиблим воїнам в м. Великий Бурлук // Радянський патріот. – 1977. – 24 лют.
Пам’ятний знак на честь загиблих воїніввизволителів: Фото // Радянський патріот. – 1975. – 15 трав.
Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталог-справочник. – К.: Наук. думка, 1987.
Победа в памяти слобожан. Фотоальманах. – Запорожье: Дикое Поле, 2010.
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Харківська область. Куп’янський район. Великобурлуцька, Вільхуватська, Дворічанська, Шевченківська територіальні громади. – Харків: 2021 р., с. 34 – 37.