Земський уряд

Кость Присяжний, Юрій Туряниця

Розмір зображення: 800:503 піксел

Будинок Земського уряду, 1932-36 (архіт.). Пл. Народна, 4. Займає центральну вісь площі. Нині тут обласна державна адміністрація та обласна рада.

Збудований в стилі функціоналізму за проектом архіт. Франтішка Крупки з Братіслави. Будівництво проводила фірма «Ланна» під керівництвом архіт. П. Панкратова у 1934- 35. Споруда входить у комплекс архітектурної забудови, як центр ансамблю адміністративних і житлових будинків мікр. Нове Галаго.

Шестиповерхове каре з цегли та залізобетону з великим підвалом, просторим прямокутним фойє під скляним дахом, яке з’єднує південний, чільний, північний та тильний корпуси, тинькований, стріха плоска складної конфігурації. Планування коридорне з одно- та двобічним розташуванням робочих кімнат. Вертикальне сполучення здійснюється парадними і мармуровими сходами, ліфтом і патерностером без дверей (вервечковою віндою з 14 кабін – пасажирський ліфт безперервної дії) зі швидкістю 0,3 м/сек. Унікальний ліфт встановлений в 1936 моравською фірмою «Kolden-Danek». Діють ще два бокові ліфти вантажопідйомністю 300 і 500 кг кожний.

В оздобленні інтер’єру вжито кольоровий мармур. Перекриття плоскі, парадний вхід має по обидва боки вихід на два внутрішні дворики, квадратної форми, мощені упереміш кам’яною і дубовою бруківкою. На головному фасаді домінує п’ятиповерховий ризаліт, перший поверх якого трактовано як цоколь. Площина фасаду від другого до п’ятого поверхів розчленована розкрепованими лізенами. У кутах, утворених ризалітом й основною брилою будинку, накриті терасами ганки.

Основний вхід зазначено чотирипілонним портиком. Портик фланковано монументальними прямокутними ліхтарями на геометрично чітких пілонах і парапетами з порованого білого неполірованого мармуру. Будівлю обіймають горизонтальні гзимси над першим поверхом і в завершенні. Єдиним пластичним акцентом бічних фасадів є п’ятивіконні еркери на третьому поверсі. Високоякісний кам’яний тиньк гармоніює з оздобленим каменем цоколя та портика.

Внутрішній простір сяє багатством добірного мармуру на колонах і стінах та лиском полірованої бронзи. Особлива увага приділена центральним сходам і фойє. Підлога фойє та коридорів вистелена геометричним килимом з чорного і білого метласького кахлю. Фойє оточено двоярусними галереями, освітлено скляною стелею.

Будинок має автономне опалення, підвальні приміщення пристосовані для технічного використання, складів. Споруда має два бокові пасажі для проїзду транспорту у внутрішні дворики, які ведуть до гаражів у самій будові. Первісне планування приміщень і коридорів п’ятого поверху, стара оздоба кабінетів в останні роки зазнали часткових змін, у цілому ж споруда зберегла свою монументальність і привабливість. У будові було 600 приміщень, 1800 вікон. Загалом вартість будівництва споруди склала 17 млн. корон (1 кв. м – 170 корон), було використано 2,5 млн. шт. цегли, 350 вагонів цементу, 35 вагонів заліза, 45 вагонів різних будматеріалів. Щоб засклити вікна, знадобилося 6200 кв. м скла. Довжина будівлі 94 м, вона має 6 поверхів, 13 вхідних дверей, найбільша ширина – 74 м. Загальна площа 21 780 кв. м, у т. ч. підвалу 821,0 кв. м. Фундаменти бутобетонні – 0,9 м, стрічкові, цоколь бутобетонний стрічковий.

Монументальність, чітка симетрія архітектурних площин з поєднанням відкритого простору, ретельно збалансований декор інтер’єру, коректне використання символічних стилевих елементів у вигляді портика при головному вході з 6 колон, які підтримують балкон 3-го поверху, акцентують функціональність споруди і її репрезентативну роль у навколишній забудові.

Джерела і література

Архів л/ф Інституту «Укрпроектреставрація»; Тегза Н. Будинок, що став свідком нашої великої історії // Новини Закарпаття. – 2006. – 15 липня; Пруниця С. Оригінальна пам’ятка архітектурної творчості // Новини Закарпаття. – 1996. – 11 липня.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 95 – 96.