Церква св.Трійці
Розмір зображення: 614:800 піксел
Терново. Церква Св. Трійці зі східного боку. Світлина 1996 р. Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 552.
Дзвіниця 19 ст. (дерев.) [Народна архітектура українських Карпат. – К.: 1987 р., с. 192].
Терново Тячівський район
Церква Св. Трійці. 1930. (УПЦ)
В 1927 році церкву св.Миколи розібрали, а на іншому місці було споруджено нову муровану церкву, проект якої виконав ужгородський архітектор Е. Еґреші в 1929 р. Споруда досить еклектична, але засвідчує чи не єдину в XX ст. спробу поєднати центричний храм, що має у плані грецький хрест, та традиційні для Мараморощини готичні шпилі. Конструкція дахів подібна до конструкції даху розібраної православної церкви в сусідній Кривій, що наштовхує на думку про спільного автора.
У пошуках форми Е. Еґреші відштовхувався від дерев’яних церков долини Тересви, що відображено на перших малюнках, але церкву збудували з цегли на основі залізобетонного каркасу.
Основні будівельні роботи здійснили впродовж 1930 р. Розробляли кошториси ужгородські будівельники Людвиг Чонґар та Самуель Штерн, але основну роботу, очевидно, виконав майстер Янош Кладек з Кошиць (Словаччина). Вартість робіт становила 198 тисяч чехословацьких корон. Дерев’яними є лише склепіння та конструкції веж. Перші ікони намалював монах Доримедонт. Ікони до нового іконостаса намалював Василь Кризина, а настінне малювання виконав у 1988 – 1989 роках Іван Фанта.
Біля церкви стоїть дерев’яна каркасна шестигранна, суцільно оббита бляхою дзвіниця з трьома дзвонами, відлитими у Пряшеві для православної громади. На дзвоні 1928 р. зазначено дзвоноливарню – “Гедеон а Пекарік”, малий дзвін 1930 р. містить імена членів православного церковного комітету: голова Павло Рошканюк, Іван Блешинець, дяк Михайло Лавришин, Йосип Блешинець та Петро Костевич.
Коли в 1949 р. греко-католицького пароха Антона Романа ув’язнили, комуністична влада вирішила закрити церкву як недіючу. Люди звернулися до православного священика монаха Доримедонта, що служив у дерев’яній церкві св. Петра і Павла, збудованій у 1925 p., з проханням перейти у храм Св. Трійці і врятувати його. Нарешті о. Доримедонт погодився і церква стала православною, а дерев’яну православну розібрали на початку 1960-х.
У 1997 р. єпископ І. Семедій освятив наріжний камінь під спорудження нової греко-католицької церкви Царя Христа.
Стараннями вірників упродовж року закупили матеріали і звели стіни нового великого храму.
Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 549 – 551.