Церква св. Івана Богослова

Розмір зображення: 800:650 піксел

Загальний вигляд з позиції А4. Фото Богдана Мартинюка, квітень 2000 р. Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 404.

Початки церкви невідомі, але мусила існувати ще у XVII ст., бо у 1745 р. парафію в селі відновив дідич Потій. 1 До 1745 р. була філійною церквою парафії в Лебедові. 2 Ймовірно, десь в цей час була збудована мурована барокова споруда храму. 3 На початку XIX ст. обладнана, окрім іконостасу, органами. 4 З 1875 р. – православна. У 1898 р. проведено її ґрунтовний ремонт за проектом інженера брестської фортеці Н. І. Фьодорова, з наданням їй неокласи-цистичних рис. 5 При віднові залишились непорушеними лише чотири капітальні стіни. Одноманітну вівтарну частину замінено півциркульним завершенням з ризницями. Знято старий дах з кроквами і встановлено новий, з маківкою над головним входом. Покладено нову бетонну підлогу, покриту теракотовими плитками. Розписи церкви, як всередині так і назовні, виконали рядові брестської фортеці Афанасій Тульський та Олексій Лизунов, випускники Московської художньої школи. 6 Церква діяла весь міжвоєнний період і період другої світової війни. Зачинена щойно у 1947 р. після виселення українців під час акції “Вісла”, але вже у 1948 р. 7 в містечку знову відновлена православна парафія. У 1926 р. в містечку була організована неоунійна парафія Матері Божої Ченстоховської і св. Івана Богослова, яка діяла до початку 1940-х рр. 8

Розташована на рівній ділянці. Мурована класицистична компактна споруда в плані витягненого прямокутника. Вужчий, півциркульно завершений вівтар зовні виділений у верхній частині. У нижній – по його боках влаштовані невеликі, складні в плані захристії. Нава вкрита двосхилим дахом, що над тильною частиною переходить у трисхилий. Вівтар вкритий конічним дахом. Чільний рустований фасад прикрашений потужним чотириколонним дорійським портиком з антаблементом з метопами, завершеним трикутним фронтоном. Над фасадом на гребені даху здіймається невеликий восьмибічний сліпий ліхтар, увінчаний цибулястою банею. Маленькі маківки вінчають кінці гребенів дахів нави і вівтаря. Бічні стіни членовані потужними пілястрами, завершені ґзимсом з сухариками. При вході всередині влаштований криволінійний трицентровний пригінок, над яким розташовані хори. Вихід на них веде по гвинтових сходах в товщі стін, утворених присінком. Перекриття нави пласке.

Поряд з церквою розташована двоярусна мурована дзвіниця з трьома арками для дзвонів у другому ярусі і прямокутним прорізом проходу у першому. Вкрита дзвіниця чотирисхилим повним дахом.

1. Słownik geograficzny królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. – Warszawa, 1892, T. 12. – S. 307.

2. Там само.

3. Kuprianowicz G. 300 lat miasta Terespol. // Над Бугом i Нарвою. – Більськ, 1997. № 3. – С. 10-11.

4. Maliszewski M., Welik G. Unici Podlascy. Przewodnik Historyczny. – Siedlce, 1992.

5. Прибавления к Церковным ведомостям 1898. № 51-52. – С. 1988-1989.

6. Там само.

7. Ігнатюк І. Холмщина і Підляшшя. // Церковний календар. 1989. – Сянок. – С. 128-131.

8. Łomaz В. Neounia w Diecezji Siedleckiej. // Chrześcijański wschód a kultura Polska. – Lublin, 1989. – S. 55-76; ЦДІА, фонд 309, опис 1, справа 1064.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 403 – 404.