Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть
не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

Церква Успіння

Синевир Міжгірський район

Церква Успіння пр. богородиці. 1905. (УПЦ)

Перша письмова згадка про село належить до другої половини XVI ст. У протоколі єпископа М. М. Ольшавського за 1751 р. згадують дерев’яну церкву св. Михайла з двома великими дзвонами і новими образами, збудовану в 1640 році. В церкві були 2 дерев’яні свічники, 4 дерев’яні хрести, дерев’яний мальований ковчег. Парохами були Іван Тесля та Василь Чуп.

В 1801 р. є згадка про добру церкву на 300 вірників, належно забезпечену церковними речами. На початку XX ст. ще якийсь час зберігалася дерев’яна церква.

Теперішня мурована церква – велика споруда базилічного типу, силует якої збагачено за рахунок главок з хрестами на головному фасаді та цікавої барокової вежі. У 1929 р. в турні встановлено зміцнюючі металеві конструкції. Великий ремонт відбувся в 1951 р. Склепіння нави розмальоване, іконостас з іконами було виготовлено в Угорщині. Біля церкви мурована дзвіниця, до якої перенесли з розібраної православної церкви виготовлені в Пряшеві дзвони. Всього на вежі церкви і у дзвіниці є 8 дзвонів.

У 1997 р. на ділянці Івана Яреми греко-католики спорудили дерев’яну церківцю, а восени 1998 р. заклали фундамент нової церкви з навою розміром 20: 10 м та вівтарною частиною – 5: 5 м.

Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 489 – 490.