Паспортна інформація

Городище Замок (Коронний замок)

Пам’ятка археології

X-XIII ст.

Розміщення:

Чернігівська обл., Чернігівський район, смт. Седнів.

Загальний опис:

Городище у місцевого населення називається “Замок” чи “Коронний замок”. Воно розташоване на горбах правого високого берега р. Снови.

Складається із двох площин (північної і південної), витягнутих з півночі на південь і розділених ровом, що заплив.

В старовину все городище було огороджено подвійним валом і ровом. В даний час такі укріплення збереглися тільки на північній площині городища на півночі, північного заходу і заходу.

На обох площинах городища з усіх боків, виключаючи східну, зберігся вал висотою 0,6-0,9 м.

Загальна площа городища 4920 м2.

Розвідковими роботами Чернігівського історичного музею в 1976 р. виявлено культурний шар X-XIII ст., XVII-XIX ст. Товщина культурного шару 0,75-1,85 м. Він насичений уламками кераміки, кістками домашніх тварин, зустрічаються залізні і скляні вироби, як епохи Київської Русі, так і більш пізнього часу.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Сновськ (тепер Седнів) – один з найстародавніх населених пунктів Чернігово-Сіверської землі.

Вперше в літопису Сновськ згадується під 1068 р. в зв’язку з героїчним розгромом дружиною чернігівського князя Святослава Ярославича в 4 рази переважаючих сили половців.

В епоху Київської Русі Сновськ – центр Сновської тисячі, що входить в Чернігівське князівство. В XII-XIII ст. Сновськ неодноразово згадується в літопису, як місце міжусобних битв князів.

В 1239 р. був спустошений монголо-татарами.

В 50-х роках XIV ст., використовуючи роздробленість руських земель і ослаблення їх внаслідок монголо-татарського нашестя, Литовське князівство захопило Чернігово-Сіверщину, в тому числі і Сновськ.

Неодноразові набіги кримських татар в XV ст. спустошували Чернігівщину. Гарні укріплення Сновська витримали не одну облогу татарської орди. Цьому сприяло те, що захисники мали значний запас провіанту, а підземний хід був зв’язаний з річкою. Після подібної облоги, говорить легенда, мешканців стали називати “седнями”, а в XVI ст. Сновськ офіційно став іменуватися Седневом. В XVII ст. входив в склад Чернігівського полку.

Розкопки на городищі не проводилися.

Розвідковими роботами Чернігівського історичного музею в 1976 р. зібрано матеріал X-XIII ст., XVIII-XIX ст., а також виявлено культурний шар тих же епох. Колекція зберігається в Чернігівському Історичному музеї.

Облікова інформація:

Взято на охорону згідно Постанови Ради Міністрів УРСР № 711 від 21 липня 1965 р.

Основна бібліографія, архівні дані:

Бланк А. Город Сновск ныне м. Седнев.-Ч., 1902.

Мавродин В.В. Очерки истории Левобережной Украины с древнейших времен до второй половины XIV в.-Л., 1940.-С. 17.

Самоквасов Д.Я. Северянская земля и северяне по городищам и могилам.-М., 1908.-С. 103.

Полное собрание русских летописей.-Т I.-Вид 2.-Л., 1926.-С. 172.

Історія міст і сіл УРСР. Чернігівська область.-К., 1972.-С. 693-694.

Науковий архів Інституту археології АН УРСР.-Інв. № 3494.

М.А. Попудренко. Звіт про археологічну розвідку в смт. Седнів в 1976 р. // Науковий архів Чернігівського Історичного музею

Терпиловський Р.В. Городище доби Київської Русі в м.Седневі. – “Археологічні дослідження на Україні в 1969 р.”, К., 1972 р., т. 4, с. 293.