2008 р. До святого Валентина – у Самбір
Оксана Нагірна
Дата: 31.03.2008
Із сердечками-валентинками і букетами червоних троянд з’явилося у нас ще одне свято – День закоханих, або День святого Валентина. Однак мало хто знає, що на Львівщині, у самому центрі старовинного Самбора, у церкві Різдва пресвятої богородиці уже майже 250 літ зберігають частку останків покровителя усіх закоханих – святого Валентина.
Храм Різдва пресвятої богородиці відомий віруючим тим, що у ньому зберігається самбірська чудотворна ікона божої матері. А от про те, що в храмі є мощі святого Валентина стало відомо недавно, хоча знаходяться вони тут із 1759 року. Лише один день на рік, 14-го лютого, з правого бічного престолу церкви Різдва Пресвятої Богородиці переносять скляний саркофаг з мощами Святого Валентина на тетрапод у центрі церкви.
Переповідають чимало різноманітних історій, коли святий Валентин допоміг зберегти сім’ю. На знак вдячності за збережену родину, за зцілення від недуг у церкві є чимало різних подяк. Торкнутися до святого приходять і зовсім юні, і зрілі люди. Одні вимолюють долю для себе, інші просять за сім’ї своїх дітей. Але найбільше запам’яталася історія, яка трапилася з польською туристкою.
Жінка щиро молилася спочатку біля ікони богородиці, а потім біля мощей Святого Валентина, щоб допоміг зберегти сім’ю її сина. Десь через півроку пані приїхала до Самбора знову і привезла на знак подяки за почуті молитви виготовлене із щирого золота серце. Воно й досі тут зберігається. Окрім покровительства у правах сердечних, святий Валентин зцілює хворих на важкі недуги: епілепсію, душевні розлади.
За словами настоятеля церкви отця Богдана, не кожен погодиться розголошувати свої біди, однак те, скільки людей прикладається до святих мощей, говорить само за себе. «Важливо, щоб люди приходили до святого зі світлими помислами, – розповідає отець Богдан, – тоді прохання буде вислухане напевно».
Фрагмент черепа та кілька кісточок закували у невеличку скляну труну, поклали у саркофаг і 13 травня 1759 року доправили до Самбора. Решта, як описують церковні джерела, знаходяться у столиці Італії, в Болоньї, в кількох містах Франції, в Ґлазго (Шотландія), Познані (Польща). Що самбірська частка мощей – не підробка, засвідчує документ Папи 1759 року, в якому підтверджено автентичність тлінних останків мученика.
У згаданому скляному саркофазі є також камінь (вважають, з гробу Св. Валентина) та капсула з миром, що було зібране з мощей священомученика. немає великої потреби. Коли відродилася традиція почитати святого, його мощі у скляній скрині щороку виставляють у храмі на тетраподі, щоб миряни могли торкнутися реліквії, помолитися, попросити заступництва й посередництва.
Уже традиційно поклонитися мощам і попросити благословення у покровителя приходять до церкви молодята, навіть якщо вінчаються в інших храмах Самбора. Тож навіть якщо ви переконаний скептик чи зневірилися у високих почуттях, приїздіть у Самбір, – тут відбуваються дива.
Архівні документи свідчать, що святий Валентин був покровителем Перемисько-Самбірської єпархії. 1759 року його прах вийняли зі землі на цвинтарі святої Прісцилли у Римі. У Ватикані вирішили передати частину мощей
Нещодавно труну з останками вирішили оглянути, але не змогли відчинити замок. А ламати не захотіли, адже, на думку священиків, турбувати мощі святого не варто.