Пам’ятник княгині Ярославні

Алла Липницька

Пам’ятник княгині Ярославні, 1982 (іст., мист.). У південно-східній частині парку «Городок». Автори – ск. В.Клоков, арх. С.Миргородський. Розміри: вис. скульптури – 3,0 м, основа – 0,4 х 1,0 х 1,0 м.

В основі створення пам’ятника лежать події, описані в «Слові о полку Ігоревім». Двадцять третього квітня 1185, після чергового нападу половців на околиці Путивля і Новгород-Сіверська новгород-сіверський князь Ігор Святославович разом зі своїми союзниками: старшим сином Володимиром – князем путивльським, братом Всеволодом – князем курським і трубчевським, племінником Святославом Ольговичем – князем Рильським пішов в поход на «ненависних степняків». Свою дружину Єфросинію Ярославну князь Ігор залишив в добре укріпленому Путивлі. З Путивлем пов’язаний один з найбільш поетичних розділів «Слова» – плач Ярославни. На путивльській стіні плакала Ярославна за своїм чоловіком, який потерпів поразку в битві і потрапив в полон до половців.

Скульптура нагадує багато пам’ятників 60 – 80-х рр. 20 ст., присвячених іншим історичним подіям. Жіноча постать вирішена крупними формами, які підкреслюють складки сукні, що облягають тіло. Скорботні риси обличчя, жест трагічно заломлених рук, стилізований одяг, узагальнені форми могутньої постаті хоч і не відтворюють конкретно-історичного вигляду Ярославни, але все ж допомагають авторам створити поетичний жіночій образ, що втілює страждання, відданість, надію на порятунок. Встановлена на природному пагорбі, серед дерев парку, що підсилюють поетичність враження, скульптура орієнтована на рівнину, по якій тече р. Сейм. За даними археологів, в цьому місці знаходився центр давнього Путивлю.

[История городов и сел Украинской ССР. Сумская область.- К., 1980. – С. 432.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 995.