Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Фортеця

В плануванні Путивля яскраво визначились характерні для російського й українського містобудування XVI – XVII століть прийоми, які розвивали традиції давньоруської архітектури. Давніша частина забудови, як це було в Києві, Чернігові та інших давньоруських містах, зведена на пагорбах вздовж річки й складалась з двох фортець, одна з яких мала назву «настоящего города», а на основі другої пізніше виник Молчинський монастир. Третій пагорб увінчувався церквою. На рівному плато далі від річки забудову оточувало півколо укріплень, до яких трьома променями від фортеці йшли радіальні вулиці, з’єднані між собою концентричними. Фортеця постачалася водою з річки, для чого було влаштовано спеціальну водозвідну систему, над якою працював в 1620 р. московський майстер, українець походженням, Онисим Михайлов Радишевський. [Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1967 р., т. 2, с. 67]

В Путивле через трое городских ворот под углом примерно 90° проходят три основные магистрали на Конотоп, Глухов и Рыльск. Они сходятся к древнему центру, состоявшему из двух укрепленных частей – так называемый настоящий город и передний городок. Таким образом, река Сейм и упиравшееся в нее полукольцо укреплений с центральным ядром и тремя лучами улиц и составляют планировочную основу этого древнего города. [Цапенко М. Архитектура Левобережной Украины XVII – XVIII веков. – М.: 1967 г., с. 53].