Городище Нікольська Гірка

Олег Сухобоков

Городище, середньовіччя (археол.). У межах міста Путивля в урочищі Нікольська Гірка, розташованому на високому мисоподібному останці, що похило опускається до р. Сейм, за 3,5 км на захід від урочища Городок, нижче за течією.

Майданчик поселення за формою дуже нагадує трикутник, витягнутий по осі Схід-Захід, загальною площею біля 2,0 га. Його висота над рівнем заплави становить не менше 50 м.

Залишків укріплення не виявлено. Культурний шар (місцями перевідкладений) сягає потужності від 0,6 до 1,8 м. Значні пошкодження шару виявлені на західній та північній ділянках, де колись була розташована церква і її службові приміщення, фундаменти від яких залишились на глибині від 0,8 до 1,2 м. У центральній частині майданчику у розкопі (60 м кв) на глибині від 0,7 до 1,5 м. Відкрито 20 поховань давньоруського часу, здійснених за християнським обрядом. Більшість з них можуть бути датовані кін. 12 – 13 ст. У нижньому горизонті розчищені 3 поховання зі скелетами, на яких є сліди часткового спалення, що може вказувати про їх більш давнє походження. Окрім того, виявлено 3 перепоховання, відкриті на глибині 2,4 м.

Під горизонтами з похованнями розчищенні чотири напівземлянки, 2 господарчих приміщення та декілька зернових ям. У житлах виявлені глиняні печі кубічної форми, характерні для будівель роменського часу. В заповненні господарських приміщень (30 і 36 кв. м при глибині відповідно 2,1 і 2,4 м) знайдена велика кількість кісток тварин зі слідами обробки, спилів оленячих рогів тощо. Зернові ями круглої форми (діаметр 1,6 – 3,0 м) глибиною до 3,0 м в розрізі мають грушоподібну форму; стіни обпалені у профілактичних цілях. В заповненнях житлових та господарчих будівель знайдено багато великих уламків роменської ліпної кераміки, що зустрічається поряд з гончарними горщиками зі стріловидно оформленим манжетоподібним вінчиком, характерним для давньоруського посуду 10 – 11 ст. Роменський період життя на поселенні датується імпортною амфорою так званого салтівського типу, час існування яких 8 – 9 ст.

Таким чином, можна твердити, що за сукупністю матеріалів хронологія городища в урочищі Нікольська Гірка знаходиться в межах 8 – 10 ст. Напевне, на поч. 11 ст. та в період 12 – 13 ст. майданчик колишнього поселення використовувався як грунтовий могильник. Знову воно заселилося у 16 – 18 ст., на що вказують уламки специфічної «графітної» кераміки, знайденої у перевідкладених нашаруваннях культурного шару. Матеріали розкопок 1979 зберігаються в Путивльському краєзнавчому музеї.

[Березовец Д. Т. Отчет об археологических работах на Путивльщине в 1953 г. / Д. Т. Березовец // Архів ІА НАНУ. – ф.е. 1953/8-в. – С. 32 – 35; Ляпушкин И. И. Днепропетровское лесостепное Левобережье в эпоху железа / И. И. Ляпушкин // МИА, №104 – М – Л., 1961. – С. 128, 305; Сухобоков О. В. Новые исследования древнерусского Путивля / О. В. Сухобоков // АО-1979 г. – М., 1980. – С. 342 – 343; Сухобоков О. В. Раскопки в Путивле / О. В. Сухобоков // АО – 1980 г. – М., 1981. – С. 312.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 973.