Пам’ятник С.Руднєву

Алла Липницька, Віра Павленко

1976 р. 2 червня. Фото М.І.Жарких. Негатека, № A130-05.

Пам’ятник Руднєву С.В., 1961 (іст, мист.). Пл. Перемоги. Автори – ск. М.Вронський, А.Олійник, арх. – А.Сидоренко. Розміри: заг. вис. – 4,25 м, вис. скульптури – 1,0 м, постамент – 3,25 м.

Руднєв Семен Васильович [1899, хутір Мойсіївка, неподалік с. Берюха (нині с. Руднєво) Путивльського р-ну Сумської обл. – 1942, м. Яремча Іван-Франківської обл.] – Герой Радянського Союзу (4.01.1944, посмертно), генерал-майор.

Учасник штурму Зимового палацу у 1917. Учасник громадянської війни. 1929 закінчив Військово-політичну академію. Один з організаторів партизанського руху на Україні в роки Другої світової війни, комісар Путивльського партизанського загону, а з 1942 – комісар об’єднання Сумських партизанських загонів. Загинув у бою з ворогом біля с. Делятино Івано-Франківської області. Похований у братській могилі у м. Яремча. (Там же похований і Р. Руднєв).

Нагороджений орденами Леніна, Червоного Прапора, Червоної Зірки, «Знак Пошани», медалями. У Путивлі і в рідному селі встановлено пам’ятники Руднєву. Його ім’я носять вулиця в м. Севастополь, педагогічний коледж у м. Путивль.

Бронзовий бюст комісара встановлено на червоному гранітному постаменті. Суворість задуму і манера виконання пам’ятника межує з розкутістю, свободою художніх засобів, які застосовують автори. Так, тонований темно-сірим бюст на такому ж плінті, покладено на постамент, який складається із трьох квадратних із лицьового боку блоків, зімкнутими з різними по формі і розмірам гранітними, грубо обтесаними брилами з шорсткою поверхнею. Спирається постамент на двоступінчатий цоколь, абрис якого повторюється плінтом, що огороджує клумбу навкруг пам’ятника. На чоловому боці постаменту розміщено анотаційний напис і зображення Золотої Зірки Героя Радянського Союзу на фоні дубової гілки, виконані засобом карбування.

С.Руднєв зображений у формі генерал-майора, в накинутій на плечі шинелі, в кашкеті. Легкий, спокійний поворот голови вправо, складки одягу – подібне опрацювання деталей наповнюють скульптуру живим рухом, передають характер конкретної людини. Кілька алей прямують від початку пл. Перемоги, обгинаючи пам’ятник С.Руднєву, до стели з груповими барельєфами, присвяченими мешканцям краю, які загинули у період встановлення Радянської влади, у роки громадянської та Великої Вітчизняної воєн. Таким чином, і пам’ятник, і стела, видимі у складному ракурсі, взаємно доповнюючи одне одного, складають єдиний урочистий ансамбль центральної площі міста.

[Гриченко И. Т. Подвиг : Документальные очерки о Героях Советского Союза / И. Т. Гриченко, Н. М. Головин. – Х., 1983. – С. 413 – 418; Брайко П. Е. Партизанский комиссар / П. Е. Брайко. – М., 1978. – С. 32, 44, 64, 70 – 72, 73; Коньков В. Людина чистої совісті / В. Коньков // Голос України. – 1999. – 24 лютого. – С. 6; Украинская советская энциклопедия. – К., 1983. – Т. 9. – С. 371; Ковпак С. А. От Путивля до Карпат / С. А. Ковпак. – К.: Політвидав України, 1979. – 185 с.; Герої партизанської боротьби на Україні. – К., 1948. – С. 57 – 80; Тарасенко І. Легендарний комісар / І. Тарасенко // Голос Посулля. – 1999. – 24 лютого.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 996 – 997.