Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства і простору Української держави

Богдан Хмельницький

?

2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Мовчанський монастир

Мовчанський монастир у Путивлі вперше згадується в документах під 1597 р. У 1602 – 1604 рр. збудовано укріплення – мури з циліндричними наріжними й квадратною надбрамною баштами, а також мурований собор Різдва богородиці та церкву Різдва Іоана Предтечі. Тут у 1604 – 1605 рр. була штаб-квартира Лжедмитрія І.

Монастир зазнав численних руйнувань і перебудов. Після пожежі 1612 р. собор у 1630 р. відбудовано. У 1700 р. надбрамну башту перетворено на дзвіницю з надбудовою восьмерика дзвонів; тоді ж надбудовано й соборний храм. У 1621 р. видатний український фортифікатор О.Радишевський збудував зовнішній оборонний мур монастиря, який зберігся лише часткою. У кінці XVIII – на початку XIX ст. на рештках розібраних оборонних мурів зведено настоятельський корпус, трапезну, кілька дрібніших споруд. У 1866 р. розібрано стару церкву Різдва Іоана Предтечі й натомість споруджено нову у формах офіційного російсько-візантійського стилю. У 1930 – 1940 рр. церкву перебудовано: знято баню й надбудовано ще один поверх.

Монастирський комплекс, розташований на південно-східній околиці Путивля, займає високий пагорб – останець корінного правого берега р.Сейму. До його складу входять собор Різдва богородиці, надбрамна дзвіниця, оборонний мур і башти, споруджені в 1602 – 1604 рр., оборонний мур 1621 р., церква Різдва Іоана Предтечі 1867 – 1869 рр., настоятельський корпус 2-ї половини XVIII ст., трапезна XIX ст. та два господарські корпуси 2-ї половини XIX ст. на зовнішньому монастирському дворі. Собор і дзвіниця є головними містобудівними домінантами в панорамі Путивля.

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 227.