Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш
ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Монастир св.Серафима Саровського

Монастир св.Серафима Саровського

Розмір зображення: 800:720 піксел

Приборжавське (Заднє)

Монастир і церква св. Серафима Саровського. 1991. (УПЦ)

Засновником цього скиту є ієромонах Гермоген (Скундзяк), що розпочав свій чернечий шлях у Тереблянському монастирі. В 1927 р. о. Гермоген побудував у селі Броньці церкву, але прагнучи самотності, виміняв свою землю на урочище За Лазом, де викопав печеру для усамітнення.

Завершивши спорудження церкви у Броньці, вирішив переселитися в печеру, але єпископ Саватій наказав йому прийняти парохію в Колочаві-Горбі. Тут о. Гермоген священикував до 1933 р. і побудував церкви в своїй парохії, у Колочаві-Лазах та Неґровці.

У 1933 р. о. Гермоген узявся будувати скит у селі Задньому. Спочатку постала невелика келія, що два роки служила і церквою. Між 1934 та 1936 роками споруджено першу дерев’яну церкву, що існувала ще в 1954 р. У спорудженні церкви допомагали Юрій Ісак (Палаташ), Михайло Кришеник (Павлища-нюк) та Терембець (Ломота).

Наступна церква була мурованою, під ґонтовим дахом. У 1939 р. єпископ Саватій наказав передати скит монашкам і залишитись там духівником.

В радянський період скит було закрито 7 жовтня 1959 р. і перетворено на піонерський табір, а церкву частково розібрали. В 1991 р. сюди знову повернулися черниці. Відбудовано церкву.

Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 654.