Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

1967 р. Історія українського мистецтва

За тим же принципом просторової організації [що й у Збаражі] було збудовано також замок у Підгірцях (1635 – 1640 рр.). Як і багато замків XV – XVI століть, він розташований на схилі гірського пасма. В нагірний бік звернуті його укріплення, на долину – палац, завдяки чому з нього відкривається неозора далечінь навколишніх просторів. Укріплення мають форму квадрата і утворюються з трьох боків ланцюгом казематів, а з четвертого – будинком палацу. Каземати, де передбачені приміщення для обслуги, стайні тощо, зверху мають плескате перекриття й зовні облицьовані каменем. На рогах розміщено бастіони з невеликими вежами. Навколо йде глибокий рів.

Первісно двоповерховий палац мав з боків і в центрі надбудови, згодом, із спорудженням приміщень між ними, палац став триповерховим, завдяки чому його силует втратив свою губчастість і став більш спокійним. Строгий ритм казематів у подвір’ї виразно підкреслював парадність та дещо театрально-піднесену пластику сходів (кінець XVII ст.) і терас на казематах, які мали вигляд скоріше балконів для прогулянок, ніж майданчиків для розміщення вогнепальної зброї.

Водночас строгий ритм пілястр та віконних обрамлень головного фасаду, стриманий вигляд якого дещо порушений лише невеликим виступом центральної частини, служить ніби архітектурним обрамленням для пишних свят та прийомів, які мали відбуватись у замку. Тонкий малюнок кладки з тесаного каменю та різьблених порталів, одвірків та інших деталей підкреслює вишуканість і камерність архітектурного комплексу, на якому позначився вплив архітектури французьких палаців. Це враження посилюється інтер’єром споруди. Довгі анфілади залів пишністю обробки різьблених, касетованих стель, мармурових одвірків і камінів, полив’яних барвистих печей свідчать про перенасиченість польської та спольщеної української шляхти, про її потяг до витончених насолод життя.

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1967 р., т. 2, с. 77 – 78.