Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

Заїзд

Заїзд 18 ст. [Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. – К.: Держбудвидав, 1956 р., с. 61].

Заїзд 18 ст. [Постанова Ради міністрів УРСР “Про впорядкування справи обліку та охорони пам’ятників архітектури на території Української РСР” № 970 від 24.08.1963 р.].

Заїзд кін. 17 ст. [Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3].

Заезд, XVIII в. В стиле барокко, кирпичный, прямоугольный в плане, одноэтажный с мансардой, покрыт двускатной крышей с заломом. Северный и южный фасады оформлены шестиколонными портиками и увенчаны развитыми барочными фронтонами. Внутренняя планировка коридорная с двусторонним расположением помещений, частично изменена позднейшими перестройками. Перекрытия – полуциркульные своды с распалубками и плоские. В 1964-1965 гг. здание капитально отремонтировано, заменены конструкции крыши, обновлено гонтовое покрытие. Памятник представляет редкий пример полностью сохранившегося здания подобного типа. [Памятники градостроительства и архитектуры УССР. – К.: Будівельник, 1985 г., т. 3, с. 106].

Заїжджий двір, або як його ше називають, гетьманський заїзд, побудовано у XVIII ст. в стилі барокко. Він відігравав роль постоялого двору, де зупинялися прислуга панів та подорожні. Тут знаходились корчми. Заїжджий двір цегляний, в плані прямокутний, одноповерховий з мансардою, покритий двосхилим дахом з колонами. Північний і південний фасади оформлені шестиколонними портиками і увінчані розвинутими барочними фронтонами. На південному фасаді знаходиться сонячний годинник, який показує середньоєвропейський час. Дослідники припускають думку, шо його зробив відомий майстер-годинникар Павло Добростанський, який у XVIII ст. жив у Підгірцях при дворі Жевуського. Заїжджий двір являє собою рідкісний випадок повністю збереженої споруди такого типу.

Джерело: Чобіт Д. Підгірці: історико-архітектурна перлина України.- Броди: Просвіта, 1998 р., с. 39 – 41.