1998 р. Історична довідка
Не знайти в Україні такого села, де було б більше давніх пам’яток культури, ніж у Підгірцях. Тут є великий археологічний комплекс літописного міста Пліснеська, монастир василіанів XVII-XVIII ст., архітектурний ансамбль замку XVII-XVIII ст. з найдавнішим на Україні парком, Михайлівська церква – пам’ятка дерев’яної архітектури XVIII століття, низка інших пам’яток культури і природи. Кожна з цих пам’яток – свілчення нашої історії, яка бере тут свій початок ше з часів могутньої колись лержави – Київської Русі.
Перша писемна згалка про Підгірці датується 1431 роком. Саме в цей рік вілбулася знаменита оборона Олеського замку віл наступу польської шляхти. В героїчній обороні Олеська взяли участь жителі навколишніх місцевостей: Старих Бродів, Кадлубиська, Смільна. Серел них був “Іван з Підгорець”, якого джерела ше називають Іваном Підгорецьким.
Хоч оборона Олеського замку була героїчною, все таки польській шляхті влалось його здобути. Впав останній в Галичині оплот боротьби українців проти поневолювачів.
Намагаючись утвердитися на шойно загарбаних землях, польський король Владислав у 1440 році надає своєму вчорашньому противнику Івану Підгорецькому привілей на володіння селами Підгірці і Загірці.
У власності Підгорецьких Підгірці перебували до 1633 року, коли у нащадків Івана – оборонця Олеська, коронний гетьман Станіслав Конецпольський купує Підгірці. Так у цьому році село переходить у повну власність польського шляхтича.
Згодом замком володіють ролини Собеських, Жевуських, Сангушків, які купують Підгорецький комплекс одні в лругих. Періодично в замку проволяться ремонтно-реставраційні роботи, а палац постійно поповнюється творами живопису, виробами з порцеляни. Тут утворилася велика збірка зброї XVI-XVIII століть, основу якої склали турецькі трофеї, здобуті польським королем Яном Собеським піл Віднем в 1683 році.
Впродовж віків Підгореиький замок вілвідало чимало відомих діячів. Тут були і монархи: польські королі Влалислав IV і Ян Собеський, австрійський цісар Франц-Йозеф І, німецький кайзер Вільгельм. Чудові описи Підгорецького ансамблю залишили француз ле Алейрак, поляк Станіслав Освенцім, російський поет Фелір Глінка та інші мандрівники.
До 1939 року в Підгорецькому замку діяв приватний музей князя Сангушка, до речі, олин з найбільших закладів такого типу в Європі. Після так званого “возз’єднання” Західної України з Радянською ансамбль Підгорецького замку переходить у власність лержави. Постановою уряду Української РСР в 1940-му році на базі історичних та художніх збірок у Підгорецькому замку створено державний музей. В роки другої світової війни збірки музею були пограбовані німецькими окупантами. У повоєнний час в Підгірцях знову відновлює роботу державний музей, але незабаром його закривають. Рештки мистецьких та історичних збірок передають львівським музеям. Найбільше експонатів Підгорецького замку зараз зберігається в запасниках Львівського історичного музею, музеї етнографії та художнього промислу, Львівській картинній галереї. Величезний архів Підгорецького замку, в якому, до речі, знаходилась чимала збірка листів українського гетьмана Івана Мазепи, ше у 1918 році був вивезений Сангушком у свій маєток Гумнисько коло Тарнова. Тепер цей архів зберігається у Кракові. Це шоло долі Підгорецьких збірок.
А доля самого замку розвивалася теж досить сумно. Після ліквідації музею тут створили санаторій лля хворих туберкульозом люлей. У 1956 році в санаторії виникла пожежа. Протягом трьох днів вигоріли всі розкішні інтер’єри. Два роки стояв замок без дахів. Ремонтні роботи завершилися щойно в 1960-му році, після чого замок знову використовувався лля лікування хворих. Саме ця обставина не дозволяла використовувати замок в культурно-освітніх цілях. Вкрай скупою до нелавніх часів була інформація про сам Підгорецький комплекс. Проте, він був добре відомий фахівцям. Підгорецький замок облюбували вітчизняні та іноземні кінематографісти. Тут знімалися фільми “Богдан Хмельницький”, “Потоп”, “Три мушкетери”, “Дике полювання короля Стаха”, “Помилка Оноре де Бальзака” та інші. Кінозйомкам рідкісних кадрів у Підгірцях сприяли унікальні пам’ятки і неповторна природа.
Підгірці лежать на краю плато Подільської височини. Звідси відкриваються чудові краєвили Брідської низини, шо є складовою частиною Малого Полісся. З боку рівнини плато має вигляд гірського пасма – його висота тут становить 403 метри над рівнем моря. Очевилно, звідси й походить назва “Підгірці” – село під горою. Через Підгірці пролягає дорога з Бродів на Золочів. Колись це була важлива транспортна артерія, шо сполучала Волинь з Галичиною. Тому контроль над цим шляхом завжли мав велике значення. Саме тим треба пояснювати наявність у цьому місці могутньої оборонної системи часів Київської Русі і спорулження укріплень в пізніші часи.
Джерело: Чобіт Д. Підгірці: історико-архітектурна перлина України.- Броди: Просвіта, 1998 р., c. 5 – 7.