Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба

Богдан Хмельницький

?

Кляштор домініканців – власність Перемиської греко-католицької капітули

Будинок колишнього домініканського кляштору, потім суду – власність Перемиської греко-католицької капітули.

Dominikanie byli najliczniejszym zakonem w mieście – w 1777 było tu 37 zakonników. Posiadali rozległy 45-hektarowy folwark z młynem na Podwiniu i mniejsze na lwowskim przedmieściu i Podzamczu. 26 maja 1786 dekretem cesarskim Józefa II zakon został zniesiony w ramach tzw. kasaty józefińskiej. 21 kwietnia 1787 zakonnicy przenieśli się do klasztoru w Jarosławiu. Kościół został rozebrany, klasztor zaś tymczasowo pełnił funkcję magazynu. Po roku oddano go Benedyktynkom z Zasania, które prowadziły szkołę dla dziewcząt. Te jednak w 1791 wróciły na Zasanie, a klasztor wkrótce został siedzibą starostwa cyrkularnego (do 1817).

За австрійської займанщини, після касати латинських орденів австрійським цісарем Йосифом ІІ, на місці кол. церкви св. Онуфрія на сучасному Перемиському Ринку побудовано будинок циркулу в якому містився міський суд. У ХІХ ст. будинки і ділянка, де стояла церква відкупив єп. Іван Снігурський та добудував новий будинок. Його він переказав Перемиській греко-католицькій Капітулі. Прибутки з аренди цих будинків були призначені на благодійні акції фундації ім. єп. Івана Снігурського. Сьогодні ці будинки – власність староства.

Następnie budynek został zakupiony przez biskupa greckokatolickiego Jana Śnigurskiego. W 1874 dobudowano drugie piętro, a rok później w klasztorze urządzono więzienie oraz Sąd Obwodowy. Po II wojnie światowej mieścił się tu Okręgowy Zarząd Lasów Państwowych, a od 1975 biura Urzędu Wojewódzkiego. Obecnie jest tu siedziba starostwa powiatowego.

З домініканського кляштора потрапила до кафедрального собору і скульптура, яка вважається Яцковою Мадонною.

В 1623 р. чернець-домініканець Блажей Дерей ілюстрував книгу “Антифонарій” для цього кляштору [Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в 16 – 18 ст. – К.: 1983 р., с. 127].

Джерела:

Білий Б. Церкви Перемишля на протязі віків [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Перемишльсько-Варшавської архиєпархії УГКЦ: cerkiew.org

Підготував Іван Парнікоза