Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба

Богдан Хмельницький

?

Розп’яття

Розп’яття

Інв. № 1-2337.

178x132 см (без орнаменту).

Реставратор – Лідія Сойка.

Реставровано у 2002 р.

Основа складається з чотирьох дощок хвойної породи, оброблених різьбярським інструментом вздовж волокон деревини. Між собою дошки склеєні та скріплені в торець дерев’яними тиблями. На стиках дощок наклеєно лляну паволоку. Поперечна дошка Розп’яття має врізані пази, розміром 15x7 см посередині; зверху, та знизу – пази, розміром 15x7 см. У пази знизу та зверху вставлені поздовжні дошки хреста. По периметру хреста ажурна різьба, на нижній дошці вирізана частина настегнової пов’язки, на поперечній дошці – частина рук. Левкас клеєкрейдяний, щільний. Фарбовий шар – олійний і темперний живопис, позолочення, кольорові лаки на елементах різьби.

Стан до реставрації

Дошки основи по стику розійшлися, утворивши незначні тріщини. Втрачені елементи різьби на поперечній дошці хреста. Незначні втрати левкасу у місцях втрат деревини на різьбі, в місцях тріщини на стику дощок та в місцях склейки елементів різьби. Кракелюр середньосітчастий по всій поверхні ікони. Лущення фарбового шару та втрати у місцях втрат левкасу. На різьбі дрібні лущення позолоти. Сліди попередніх реставрацій. Значно потемніле лакове покриття та поверхневі забруднення.

Реставраційні заходи

Проведено антисептування обох боків ікони. Видалено металеві скоби та цвяхи. Закріплено рухомі частини різьби. Укріплено фарбовий шар та левкас на живописі та декоративній різьбі. Закріплено паволоку у місцях стику дощок. Знято поверхневі забруднення із зворотного боку ікони. Усунуто поверхневі забруднення з фарбового шару та потоншено потемнілу лакову плівку на живописі та різьбі. Усунуто пізніші підмалювання та орлевкашення. Затоновано місця втрат, подряпин та потертя фарбового шару. Живопис покрито захисним шаром лаку.

Опис

Ікона у формі восьмираменного хреста з однією горизонтальною поперечкою. На ній зображена у повен зріст фігура розіп’ятого Христа. Постать його пропорційна, зображена у фас. Голова похилена на праве плече. Руки підняті перпендикулярно до тіла й прибиті великими цвяхами на поперечці. Ноги внизу прибиті такими ж цвяхами. З ран на руках, ногах та грудях стікає кров.

Зображений Христос оголеним, з білою настегновою пов’язкою. Ноги прямі, стопи випрямлені. Пальці рук на правій руці зігнуті. З-під грудей в правому боці з великої кривавої рани виходить виноградна лоза, котра ажурною різьбою обвиває Христове тіло і хрест. Видовжений лик Ісуса оливково-вохристої карнації, з запалими щоками. Очі закриті, повіки опущені. На лику темні тіні, особливо навколо очей, що підкреслює трагічність образу. Прямий ніс. На голові широкий терновий вінець, який колючками вп’явся в голову. Навколо голови – широкий гладкий золотистий німб, який дещо виходить за форму хреста. Німб окреслений по периметру темно-коричневою лінією та внутрішньою тонкою червоного кольору і розділений червоною хрестовиною з буквами-символами: WON. По боках від голови на коричневому тлі великими золотистими літерами писана монограма імені Христа: Е. XE.

Хрест темно-коричневого кольору імітує фактуру дерева і оточений по периметру ажурною різьбою у вигляді виноградної лози з листям та масивними плодами. Різьба глибока, золочена. Плоди тоновані зеленого та вишневого барвами.

Література

Пещанський Володимир. Богородчанський іконостас // Скит Манявський та Богородчанський іконостас. – Жовква, 1926. – С. 13, 16.

Драган Михайло, Пещанський Володимир, Іларіон Свєнціцкий. Скит Манявський та Богородчанський іконостас. – Жовква, 1926. – С. 26. Іл. 39. табл. XVIII.

Батіг Михайло. Йов Кондзелевич і Богородчанський іконостас. – Львів, 1957.

Ярема В., о. Традиції і Нововведення у побудові іконостасів XVII та XVIII століть у західних областях України // Православний вісник. – Львів, 1961. – №5-6. – С. 187.

Вознииький Б. Творчість українського художника Іова Кондзелевича // Львівська картинна галерея: Виставки Знахідки. Дослідження. – Львів, 1967. – С. 47.

Жолтовський П. М. Український живопис XVII -XVIII ст. – Київ: Наукова думка, 1978. – С. 58.

Сидор О. Ф. Еволюція українського барокового іконостасу // Мистецькі студії, 1991. – № 1. – С. 32.

Овсійчук В. А. Майстри українського барокко: Жовківський художній осередок. – Київ: Наукова думка, 1991. – С. 285.

Скоп Петро. Мистецькі стилі в пластиці Богородчанського іконостасу // Волинська ікона: питання історії вивчення, дослідження та реставрації. Доповіді та матеріали IV наукової конференції м. Луцьк, 17-18 грудня 1997 року. – Луцьк, 1997. – С. 33.

Откович З. Йов Кондзелевич – майстер психологічного образу // Галицька брама. – Львів, 1998. – Червень, № 6 (24). С.З.

Канарська Ольга. Іконостас церкви Воздвижения Чесного Хреста Скиту Ма-нявського (1698-1705) // Тематичний збірник Святопокровського жіночого монастиря Студійського Уставу. – Львів, 2000. – Вип. 5: іконостас Воздвиженської церкви Скиту Манявського. Каталог виставки відреставрованих ікон. Автор-упорядник Канарська О. – С. 37.

Лильо-Откович З. Іконографічні особливості структури іконостасу Воздви” женської церкви Скиту Манявського // Тематичний збірник Святопокровського жіночого монастиря Студійського Уставу. – Львів, 2000. – Вип. 5: іконостас Воздвиженської церкви Скиту Манявського. Каталог виставки відреставрованих ікон. Автор-упорядник Канарська О. – С. 20.

Виставки

“Безцінні скарби України. Ікони Богородчанського іконостаса”. Національний музей у Львові. 1995 рік.