Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

2019 р. Головний фасад

2019 р. Головний фасад

Розмір зображення: 800:601 піксел

Текст і фото Сергія Венцеславського (опубліковано 14.05.2019 р.)

Водоспад в Маліївцях є частиною великого парку, в якому коронний надвірний ловчий Ян Онуфрій Орловський (який придбав у 1785 році у тодішнього власника Юрія Свирського Маліївці і був фаворитом останнього польського короля Станіслава Августа Понятовського)

у 1788 році закладає палац, для будівництва якого запрошує вагомих на той час архітекторів – італійця Доменіко Мерліні і його учня Якова Кубицького. Палац постав у стилі раннього французького класицизму з використанням стиля французьких резиденцій часів Людовика XVI.

Палац збудовано із блоків місцевого пісковику, які згодом потемніли від часу. Оскільки палац розташовано на косогорі, з парадної (північної) сторони від має два поверхи, а з паркової (південної) – триповерховий. На лівому бічному портику збереглася дата побудови палацу – 1788. Колони центрального портику на рівні першого поверху замінюють пілястри, увінчані напівфігурами чотирьох могутніх атлантів, які тримають на своїх плечах балкон другого поверху. На першому поверсі паркового фасаду між ризалітами є ефектна відкрита галерея із квадратних стовпів, які підтримують довгі балкони з різьбленими консолями та балюстраду.

В середину попасти не довелося, і це дуже прикро, бо у деяких приміщеннях палацу залишилася ліпнина і стукові панно. В бальній залі, яку реставрували у 2005 році, на стінах є зображення музичних інструментів – ріжків, кларнетів, гітар, а на стелі – дві пишні розетки, з яких звисають люстри. Стіни були вкриті орнаментальними малюваннями, а міжвіконні простінки декоровані дзеркалами. Вздовж під’їзної дороги збереглися стовпчики огорожі.

З початком Першої світової війни у 1914 році останній власник маєтку встиг вивезти до Франції найбільш цінне палацове начиння. Але частину колекції було втрачено дорогою. У 1917 році маєток було націоналізовано. Був намір навіть розібрати палац, але завдяки місцевому лікарю Е. Селецькому, дружина якого була родичкою Куйбишева, унікальну пам’ятку вдалося врятувати. Зараз в стінах колишнього палацу дитячий протитуберкульозний санаторій.

Парк дійсно великий, і так як погода завадила насолодитися прогулкою та оглядом ще кількох пам’яток, то влітку треба буде сюди повернутися та ще раз насолодитися красою.