Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

Погулянка вул.

Наприкінці вул. Левицького починається вулиця Погулянка, яка має цю назву від початку ХІХ століття завдяки тому, що розташований поблизу парк уже тоді був улюбленим місцем відпочинку львів’ян.

До 1939 р. південно-західна частина парку до вулиці Зеленої мала назву “лісок Венглінського” на честь відомого львівського адвоката першої половини ХІХ століття, який започаткував тут відпочинкову зону.

Після приходу радянської влади 1939 року на Погулянці планували облаштувати міський парк культури і відпочинку, але по війні такий парк заснували на Вулецьких пагорбах. 1989-го парком Погулянка проклали асфальтовану доріжку, а три ставочки, через які тече потік Пасіка, обклали камінням і бетоном. Цікаво, що поставлені тоді ж уздовж доріжки електричні ліхтарі ніколи не працювали.

У межах парку Погулянка на початку ХХІ століття залишилися два хутори: один із них має дві адреси – вул. Пасічна, 86-а і 88-а, інший – Погулянка, 39-а, розташований у глибині парку поблизу храму Матері Божої Неустанної Помочі. За Польщі це була церква вірменських черниць-бенедектинок, за радянських часів тут зробили склад будівельних матеріалів, а 1998 року храм знову освятили. Цю церкву відвідує лише декілька людей, вона фактично є родинним храмом пані Катерини, яка мешкає на хуторі.

У будинку № 4-а на вулиці Погулянка від радянських часів був дитячий будинок № 6, згодом, від 1970-х – дитячий комбінат № 100, тепер ця будівля порожня.

Під № 24 за Польщі була фабрика штучного льоду Львівського акціонерного товариство броварів, зараз такої адреси не існує, на цьому місці залишилася стара кам’яна в’їзна брама, у 1950-х збудовано двоповерховий житловий будинок барачного типу, який має адресу № 26-а.

Під № 26 – Львівський виноробний завод, який наприкінці 1990-х почав випуск вермуту “Квіти Погулянки”. Завод засновано 1948 року на місці відомого з ХІХ століття бровару Кляйна.

Забудова вулиці Погулянки – здебільшого двоповерхова в стилі довоєнного конструктивізму.

Ілько Лемко

Джерело: “”, 13 липня 2007 року, № 119 (189)

Бічною Погулянки є вулиця Вахнянина, названа так 1991 року на честь українського композитора та громадського діяча, засновника Львівської музичної академії Анатоля Вахнянина (1841-1908).

Не пізніш ніж 1917 року вона була частиною вулиці Кохановського (Левицького), з 1936-го називалася Копця, за часів німецької окупації – Погулянка Небенгассе, від 1945-го – Дундича на честь більшовицького військового діяча часів громадянської війни, хорвата за національністю Олеко Дундича.

Забудова здебільшого двоповерхова в стилі конструктивізму.

Під № 29 – Центр творчості дітей та юнацтва Галичини, збудований 1984 року. Того ж року вулицею Вахнянина до Центру творчості від зупинки Погулянка продовжили трамвайну колію маршруту № 7.

Ілько Лемко

Джерело: “”, 20 липня 2007 року, № 124 (194)