Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Петрушевича пл.

В 1670 р. коронний гетьман С.Яблоновський спорудив тут палац. В 1683 р., з нагоди перемоги над турками під Віднем, розбито англійський парк з липами. У 1698 р. тут зупинявся польський король Август 2.

В кін. 18 ст. поруч з палацем збудовано літній театр на 3000 глядачів. В 1795 – 1799 рр. тут виступала трупа В.Богуславського.

В 1822 р. палац перейшов у власність уряду. В 1832 – 1846 рр. тут резидував губернатор Фердинанд д’Есте.

Після революції 1848 р. палац перетворена на військові казарми, парк – на плац. Палац був зруйнований під час 2-ї світової війни.

Між вул.Зеленою та вул.Руставелі знаходиться площа Петрушевича, названа так 1992 року на честь президента Західно-Української Народної Республіки Євгена Петрушевича (1863-1940). З 1936-го вона мала назву Дрешера-Орліча на честь польського генерала Густава Дрешера-Орліча (1889-1936), в часи німецької окупації – Берінгпляц, від 1946-го – Миколи Островського на честь російського письменника-комуніста 1920-1930-х років, у 1972-1992-х – Ярослава Галана на честь західноукраїнського письменника-комуніста 1930-1940-х.

1972 року на площі встановили пам’ятник Галану, демонтували його 1992-го.

До Другої світової на ній стояв комплекс будівель колишнього палацу Станіслава Яблоновського, переобладнаний під казарми, по війні тут облаштували сквер. На місці колишнього військового плацу між площею і вулицею Архипенка зараз тенісні корти. Від початку ХХІ століття на площі влаштували автостоянку. Під № 2 за Польщі діяв Будинок солдата, перебудований 1961-го, а згодом 1985 року. За радянських часів тут був Палац культури управління профтехосвіти ім. Гагаріна, нині це Палац культури учнівської молоді.

Ілько Лемко

Джерело: “”, 10 серпня 2007 року, № 139 (209)