2009 р. Економія на кістках

Мар’яна Вербовська

Дата: 17.08.2009

Священик церкви-музею сакрального мистецтва ім. Блаженного Казимира-Климентія Шептицького, самовільно розпочавши розкопки підвалу церкви, знайшов там кістки десятків людей і, нікому не сказавши ані слова, хаотично… поскидав їх у ящики.

Вчора широкий загал дізнався, що під церквою на вул. Кривоноса, 1, кілька місяців тому знайшли масові невідомі захоронення і що моторошну знахідку акуратно намагалися замовчати. Найбільше вражає, що, знайшовши у підвалі рештки людей, священик (!) вирішив не запрошувати фахівців до розкопок, а найняв… власних прочан. Основний аргумент – обстеження фахових археологів коштує надто дорого.

Історія набула розголосу після того, як у четвер в Інтернеті з’явився аматорський репортаж випадкового відвідувача підвалу церкви, який у деталях описав усі жахи перепоховання.

– Під спалахом фотоапарата відблискували людські кістки, черепи, гомілки, ребра та інше. Були вони складені у купу, що загострювалася доверху, як у фільмі жахів чи як складають будівельне сміття. Таке у своєму житті я бачив лише раз у Дрогобичі – тоді на території церкви розкопали катівню НКВС з останками 2000 людей. Але у Дрогобичі робилося все з великим громадським розголосом, ідентифікацією загиблих та публічним молебнем. А тут – повна конспірація, – писав очевидець.

Того ж дня увечері чиновники Ратуші, облради та облдержадміністрації скерували своїх представників, аби ті оглянули територію. За словами Віри Лясковської, депутата міської ради, випадок можна назвати абсолютним святотатством, жодного дозволу на початок робіт не було, священик сам уповноважив себе на розкопки, а виконувати “брудну роботу” запрошував… вірян.

“Коли ми прийшли на місце, то були шоковані – особисто я пригадую понад двадцять ящиків – не трун, а дерев’яних коробок! – ущент наповнених кістками. Усі присутні запевнили, що звернення від священика ніхто з них не отримував, а роботи тривають уже кілька місяців. Ми маємо чітке законодавство, у якому прописано всі кроки проведення розкопок таких знахідок, яке отець повністю зігнорував.

Отець Севастіян пояснює скоєне тим, що не мав грошей на фахових робітників, але ж якби він хоча б спробував звернутися до влади, то, безумовно, що відповідна підтримка була б. Треба бути повним невігласом, щоб не знати про важливість і делікатність такої знахідки. Мене особисто обурює і вражає те, що доводиться спостерігати, адже через грубість, з якою було виконано роботу, ми достеменно так і не зможемо дізнатися, хто тут був захоронений. Археологи припускають, що це можуть бути жертви Другої світової війни, через речі, які були знайдені, але це лише припущення”, – розповіла “Пошті” пані Лясковська.

Священик відмовився зустрітися з владою, усі коментарі та екскурсії провадив брат Боніфацій. У коментарі “Пошті” брат розповів, що реставрація церкви та розкопки відбуваються за кошти самого отця, що ставить під сумнів версію про початок аматорських робіт через безгрошів’я. Вражає і те, що задля уникнення галасу навколо справи, священик уже підшукав місце для перепоховання кісток у Брюховичах. Це вже взагалі поза межами будьяких усталених правил, позаяк поховати планували у дерев’яних коробках і без ідентифікації знайденого.

Як пояснив Олег Осаульчук, директор Рятівної археологічної служби інституту археології НАН України, з’ясування осіб і справді під сумнівом, бо повністю зруйнований історичний та археологічний контекст розміщення людських останків.

– Зараз доведеться вручну пересортовувати кістки, аби з’ясувати, де давніші, а де новіші поховання. Лише потім можна буде говорити про те, хто там лежить. Уже є кілька версій: найпопулярніша – це жертви НКВС. Проте попередній недетальний огляд не виявив слідів від куль. Можливо також, що це перепоховання австрійцями захоронень монахів. Остання думка, що це могили людей з інфекційними захворюваннями, що становить небезпеку для тих, хто проводив розкопки, – пояснив пан Осаульчук.

У розмові з “Поштою” Роман Онишко, заступник начальника управління охорони культурної спадщини Львівської ОДА, сказав, що знає про страшну знахідку близько місяця (!), але нічого фатального у скоєному священиком не вбачає. Чиновник вважає, що ідентифікувати осіб таки зможуть, а зі скеруванням фахівців у підвал церкви зволікали через байдужість священика.

За аналогічні розкопки і знахідки у облраді відповідає комунальне підприємство “Доля”, та отець Севастіян відмовився співпрацювати з владою. За словами Ярослава Онищука, директора КП “Доля”, вони приходили до церкви, але підвал був зачинений і про кістки мова навіть не йшла.

Настоятель церкви отець Севастіян відмовився коментувати журналістові “Пошти” цей випадок, мотивуючи браком часу: “Сьогодні я зайнятий, субота-неділя вихідні, ми можемо зустрітись і поговорити про це аж у четвер”. Фотокореспондента “Пошти” теж не пустили до місця, де знайдено людські кістки, що можна вважати за перешкоджання професійній діяльності, яке, до слова, карається законом.

Однак, за словами фахівців, оскільки об’єкт культурної спадщини безцеремонно понівечено, то адміністративна, а можливо, й кримінальна відповідальність чекатиме на священика. Уже з понеділка у підвалі церкви працюватимуть фахівці. Чи зможуть археологи з’ясувати, чиї тіла лежать під церквою, нині невідомо, та вони обіцяють, що докладуть усіх зусиль, аби це зробити.

Для цього використають і напрацювання істориків. Львовознавці розповідають, що якщо на тому місці й справді проводили катування, то це стане відкриттям місцевої історії. Як розповів “Пошті” Ілько Лемко, з XVII століття на цьому місці функціонував жіночий монастир, опісля його перепрофілювали на жіночу і дитячу виправну колонію, пізніше – на університет, а тепер тут церква. Історик наразі утримується від припущення щодо того, чиї тіла могли бути захоронені.

Джерело: “Суботня пошта”