2003 р. Звід пам’яток Києва

Амалія Шамраєва

469. Садиба, 19 ст. (архіт.). Вул. Волоська, 5, 5/14, 5-б. На розі з вул. Іллінською. Складається з двох житлових будинків і дворового флігеля.

Наріжна прямокутна ділянка у щойно розпланованому кварталі була надана в 1812 Братському Богоявленському монастирю для влаштування «економічного двору й саду» та спорудження тут дерев’яних житлових корпусів за проектами арх. А. Меленського. Відразу після виходу розпорядження Тимчасового комітету з улаштування міста Києва (від 22 березня 1833), що передбачало, зокрема, забудову вулиць Подолу, на вул. Волоській, 5 з’явився дерев’яний на першому цегляному поверсі житловий будинок міщанина П. Павленка, який у 1835 купив київський купець П. Дегтерьов.

На замовлення нового власника відремонтовано дах, на подвір’ї споруджено дерев’яні комори й сараї за типовими проектами арх. Л. Станзані. 1840 дружина купця К. Дегтерьова розширила будинок добудовою з боку подвір’я дерев’яного на цегляному підмурку об’єму на два вікна, 1858 за проектом арх. М. Самонова переробила його фасади, які додатково було прикрашено пілястрами і віконними обрамленнями.

По смерті П. Дегтерьова та його сина Г. Дегтерьова 1865 спадкоємцями садиби стали його вдова, її два сини і молодша дочка, які незабаром позбулися власності. За купчими, датованими 1868 і 1872, садибу придбав частинами київський купець 2-ї гільдії І. Шишкін у дворян Топачевських і купця 2-ї гільдії О. Богатирьова та його дружини.

За І. Шишкіна у 1874–75 садибу вдвічі розширено за рахунок приєднання суміжної ділянки (тепер вул. Іллінська, 12), споруджено наріжний двоповерховий будинок (№ 5/14), двоповерховий флігель (№ 5-б), по периметру новоутвореного подвір’я – цегляні служби (не збереглися). За описом 1895, у наріжному будинку містилися: у підвалі – склади; на першому поверсі – магазин і житлові приміщення; на другому – квартира з усіма вигодами й житлові кімнати. На першому поверсі флігеля – склади, на другому – житлові приміщення і пральня.

1895 садибу придбала дружина статського радника К. Дитятина, яка у 1901–02 здійснила ремонти будинків і господарських споруд. За контрактами між домовласницею і Київським поштово-телеграфним відомством наріжний будинок орендувала Поштово-телеграфна контора № 1. Перший контракт терміном на десять років укладено 1 січня 1903, другий, терміном на шість років – 13 травня 1914. У 1926–27 будинок № 5 було передано Житловому кооперативу, будинок № 5/14 – Нарзв’язку. З повоєнних років і до 1991 будинок № 5 використовувався як житловий, будинок № 5/14 – поштовим відділенням зв’язку Подільського району.

Житловий будинок, 1833–34, 1840, 1858 (№ 5). На червоній лінії забудови вулиці. Двоповерховий, нижній (цокольний) поверх цегляний, верхній дерев’яний, тинькований. У плані Т-подібний. Над ризалітом у центрі дворового фасаду влаштовано мансарду, ліворуч до ризаліту прилягає колишня веранда (перетворена на додаткове приміщення), праворуч – тамбур і одномаршові сходи. Перекриття пласкі, дах вальмовий, з бляшаним покриттям.

Внутрішнє планування коридорне з двобічним розміщенням кімнат.

Вирішений у стилі класицизм за типовим проектом п’ятивіконного будинку.

Цокольний поверх оброблено великим рустом, прямі перемички віконних прорізів (тепер замуровані) декоровано потрійними замковими каменями.

Гладенька площина верхнього поверху розділена чотирма накладними пілястрами на центральне тривіконне та бічні одновіконні прясла. Прямокутні вікна оформлено простими лиштвами, сандриками-поличками й підвіконними гуртами. Так само оздоблено вікна на відкритих бічних фасадах. Масивний дерев’яний карниз має спрощене профілювання.

Пам’ятка – одна з нечисленних житлових будівель періоду класицизму, що збереглися до нашого часу.

Житловий будинок, 1874–75 (№ 5/14). На розі з вул. Іллінською.

Двоповерховий з підвалами, цегляний, пофарбований, у плані Г-подібний, зі зрізаним наріжжям. Перекриття пласкі, дах вальмовий, з бляшаним покриттям. Внутрішнє дворядне планування приміщень зазнало істотних змін.

Оздоблений у формах історизму із застосуванням ренесансно-барокових деталей. Складається з довгого крила на вісім віконних прорізів вздовж вул. Іллінської і коротшого крила на п’ять віконних осей – на вул. Волоській.

Асиметрично розміщеному входу з боку вул. Іллінської відповідає гранчастий ризаліт сходової клітки на дворовому фасаді. Інший вхід, пов’язаний з дерев’яними сходами, розташований у дворовому куті між крилами. Вхід у зрізаному наріжжі у приміщення першого поверху замуровано.

Чолові фасади мають чітку ярусну побудову: фільончастий цоколь, рустований перший поверх, зубчастий гурт, вінцевий профільований карниз з модульйонами на розвиненому фризі.

Одновіконні площини, що прилягають до зрізаного наріжжя, і вісь входу на вул. Іллінській на другому поверсі підкреслено напівканелюрованими пілястрами спрощеного доричного ордера та гарними тридільними аттиками з бічними волютами й арковими слуховими віконцями. Прямокутні вікна на першому поверсі декоровано замковими каменями, на другому завершено прямими й окремими лучковими сандриками. Наріжжя акцентує балкон другого поверху з ажурними гратами з мотивом волют і арабесків та подібний металевий парапет між стовпцями вінцевих аттиків. Прості за архітектурою дворовий і торцевий фасади розкреслено міжповерховим гуртом.

Будинок – зразок пишно оздобленої прибуткової споруди кін. 19 ст.

Флігель, 1874–75 (№ 5-б). В глибині подвір’я вздовж межі із сусідньою садибою № 3 на вул. Волоській.

Двоповерховий з підвалами, цегляний, у плані прямокутний. Перекриття пласкі дерев’яні, дах напіввальмовий з бляшаним покриттям. Центр дев’ятивіконного фасаду з боку подвір’я підкреслено тривіконним виступом. Горизонтальні членування визначають міжповерховий гурт і профільований вінцевий карниз. Вікна прямокутної форми, не мають оздоблення.

Є зразком раціонально вирішеної капітальної дворової споруди кін. 19 ст. без виражених стильових ознак.

Садиба – цінна складова частина історичної забудови Подолу.

Тепер садибні будинки перебувають на реконструкції.

Література:

ДАК, ф. 19, оп. 1, спр. 817, 3029; ф. 100, оп. 1, спр. 2749; ф. 239, оп. 1, спр. 120; ДАКО, ф. 1636, оп. 6, спр. 269; ЦДІАКУ, ф. 128, оп. 1 заг., спр. 42; Весь Киев на 1926 год. – К., 1926; Увесь Київ: Довідна книга на 1927 рік. – К., 1927.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 1077 – 1078.