Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

1990 р. Паспортна інформація

Будинок Педагогічного музею, у якому працювала Українська центральна рада

Пам’ятка історії

1911 р.

Розміщення:

м. Київ, вул. Володимирська, 57.

Загальний опис:

Будинок являє собою муровану з цегли триповерхову споруду. З внутрішнього боку корпуси утворюють в плані замкнуте подвір’я. Центральне місце в симетричній його структурі займає півкругла частина, завершена заскленим куполом. Саме тут, на 1-му поверсі знаходиться вестибюль, а над ним, на висоті другого і третього поверхів – двоярусний півкруглої форми зал. В плані вестибюль має форму півкола, в центрі якого знаходиться група колон, що підтримують перекриття.

Гардероби розміщені по обидва боки від входу й оброблені стрункою іонічного ордеру колонадою з п’єдесталами. Всі зали архітектурно пов’язані між собою, оформлені вони дуже просто, без зайвих прикрас. Кінозал розміщено на 2-му поверсі, який має входи один проти одного, місця для глядачів розташовані амфітеатром.

Будинок має гранітний цоколь. Поверхня стін 1-го поверху широкими швами поділена на окремі круті камені. Цегляні стіни музею облицьовані природним білим інкерманським каменем, а цоколь – світлосірим гранітом. Поєднання цих кольорів надає споруді певної єдності й естетичної виразності.

Рельєфний скульптурний фрез на рівні третього поверху охоплює головний та бічні фасади будинку. Тематика його присвячена історії розвитку освіти. Скульптурні фризи виконані Л. Дітріхом та В. Козловим.

Основні габарити споруди: довжина – 52,50 м, ширина – 42,50 м.

У 1937 р. добудовано бічні крила.

У 40-х рр. зроблена прибудова двох бокових крил до центральної півкруглої частини.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Будинок Педагогічного музею знаходиться на одній з головних магістралей столиці України – Володимирській вулиці. Педагогічний музей було організовано у 1902 р. з метою просвіти. Спочатку музей не мав свого приміщення, тому київський учбовий округ постійно клопотав про спорудження спеціального будинку. Лише у 1909 р. з’явилися реальні можливості для його будівництва. Гроші виділив відомий багатій Р. Могильцев. На проект було об’явлено конкурс. Кращим було визнано проект П. Альошина. Наприкінці 1911 р. будівництво музею було закінчено й 5 жовтня 1911 р. відбулося офіційне відкриття.

До 1917 р. у будинку містився педагогічний музей. Після революції приміщення педагогічного музею використовували для художніх виставок. Деякий час тут був Київський Виконавчий комітет Ради депутатів трудящих. За рішенням ЦК КПРС у 1937 р. будинок був відданий філіалу Центрального музею В.І. Леніна. У зв’язку з цим стало питання про розширення об’єму. Архітектор П. Альошин склав новий проект реконструкції, який полягав в тому, що приміщення будуть розширені за рахунок добудови бічних крил. У своєму первісному вигляді будинок мав витягнутий вздовж головного фасаду форму. Тепер до центральної півкруглої частини прибудували бічні крила, які створили на тильному фасаді незначні виступи-ризаліти. В результаті реконструкції будинок поповнився ще 10-ма просторими залами. Обабіч будинку були влаштовані чавунні грати виконані за малюнком О. Беретті.

Облікова інформація:

Взято під охорону згідно постанови Ради Міністрів УРСР № 422 від 06.09.1979 р.

Охоронний № : 895.

Межі охоронної зони і зони регулювання забудови: постановою виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих № 422 від 19 березня 1973 р. вул. Володимирську в межах вул. Лисенка, Леонтовича, території Держуніверситету оголошено зоною регулювання забудови.

Основна бібліографія, архівні дані:

Київ. Провідник / Під редакцією Ф. Ернста.- К.: ВУА, 1930.

Фото 1975 р. // Техархів Українського спеціального науково-реставраційного виробничого управління Держбуду УРСР.

Ігнатов О. Будинок музею В.І. Леніна в Києві.- К.,1960.

Логвин Г. Киев.- М., 1967.

Ілюстративні матеріали:

Будинок Педагогічного музею, у якому працювала Українська Центральна Рада. Генплан.

Будинок Педагогічного музею, у якому працювала Українська Центральна Рада. Загальний вигляд.