2008 р. Вбивці Києва

Дмитро Десятерик

Дата: 28.05.2008

Історія не нова і не оригінальна, на жаль. Ще одна забудова. Цього разу фактично на столичній набережній, на Набережно-Хрещатицький, 9. Фірма під малозрозумілою назвою «Ю Ай Пі ЛТД» (товариство з обмеженою – чому завжди з обмеженою? – відповідальністю) здобула ділянку в довгострокову оренду. Розвалили будинки, що стояли чи не з ХIХ століття, і заходилися зводити чергове «елітне житло», яке плавно почало перетворюватися на багатоповерховий офісний центр.

Навіч – порушення усіх норм. Наприклад: відстань до стіни найближчого багатоквартирного будинку № 11 – понад шість метрів, а має бути, як мінімум, утроє довша. Десятиповерхова махина закриє і сонце, і значну частину краєвиду на Дніпро. Вентиляція з підземного паркінгу нагородить сусідів цілодобовими вихлопними газами. Вібрація від робіт, а далі й вага висотки спричинять тріщини і небезпечні зсуви під фундаментом будинку № 11, який стоїть на пливуні. Вже тепер страхові компанії відмовляються укладати угоди страхування житла від руйнувань та тріщин – а це ж сотня квартир, десятки сімей!

Але зовсім кричуще беззаконня пов’язане зі статусом ділянки. Виявляється, вона взагалі не могла бути віддана під будівництво, бо є… територією державного історико-культурного заповідника «Стародавній Київ», а отже власністю держави, тобто міська адміністрація взагалі не мала права відчужувати цю землю.

Те, що це є заповідна земля, видно неозброєним оком: просто посеред котловану відкрилися рештки стародавньої, ще дерев’яної пам’ятки. Важко навіть сказати, якого століття, але майже вугільна чорнота та спосіб розташування зрубу свідчать, що цій руїні аж ніяк не менше кількох століть. Зараз тут порядкують археологи, та чи надовго? Як кажуть мешканці, тепер забудовники, щойно натикаються на щось незвичне, нищать пам’ятку та мерщій приховують сліди свого, власне кажучи, злочину.

Гроші замінили київським забудовникам і сумління, і освіту. Але чим, окрім роздвоєння особистості, можна пояснити дії чиновників з головного управління охорони культурної спадщини КМДА, що однією рукою дають дозволи на таке будівництво, а другою – підписують відповідь на адвокатський запит, твердячи, що не погоджували проект відведення цих земельних ділянок і що на тих територіях взагалі заборонено будь-яке будівництво?!

Мешканці прилеглих будинків борються як можуть з дерибаном вже не перший рік. Та попри їхню правоту, ніхто їх не чує й не збирається чути.

Варвари палили стародавній Рим, бо були в ньому чужинцями, ненавиділи його як центр імперії, що трималася на жорстокості і гнобленні інших народів. Новітні варвари, хоча вже й не в звірячих шкурах, і жодна імперія їм не загрожує, поводяться не менш безжально. Та після варварів античних часів лишилося бодай щось. Ми бачимо рештки Форуму, Колізею тощо.

Після ж таких, як «Ю Ай Пі» та іже з ними, не лишиться нічого, навіть натяку на те, що було колись Києвом, – лишень безглузді та потворні склобетонні халабуди, які не матимуть жодної цінності, окрім грошової.

І за що нам така кара?

Джерело: «День»