Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Онуфріївська башта (№ 83)

Розмір зображення: 600:800 піксел

Онуфріївська (Палатна) башта 1698 р. [Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. – К.: Держбудвидав, 1956 р., с. 6].

Онуфріївська (Палатна) башта 1698 р. [Постанова Ради міністрів УРСР “Про впорядкування справи обліку та охорони пам’ятників архітектури на території Української РСР” № 970 від 24.08.1963 р.].

Церква-вежа Онуфрія кін. 17 ст. [Нариси історії архітектури України: дожовтневий період. – К.: Держбудвидав, 1957 р., список пам’яток].

Онуфріївська башта (Палатна) 1698 р. [Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3].

Онуфрієвська вежа

Онуфріївська вежа знаходиться в південно-східній частині фортечних мурів. Зведена вона на кошти Івана Мазепи у 1689 р. Спочатку вона була задумана, як невелика в плані хрещата церква з однією банею. Архітектура споруди має подібність з церквою Всіх Святих – в плані вона безстовпна, п’ятикамерна, має форму рівноконечного хреста, чим нагадує українські дерев’яні церкви. Її стіни утворюють чотири п’ятигранні виступи, які підтримуються контрфорсами. Триповерхова споруда займає площу 220,5 кв.м, обсяг – 3010 куб.м. Вежа декорована пілястрами і лопатками, вікна оформлені сандриками. Покрівля оздоблена чотирма барочними фронтонами, увінчана граціозним мініатюрним двох’ярусним куполом із флюгером у вигляді прапора. На другий ярус можна було потрапити з фортечних мурів, а після перебудови вхід було влаштовано з першого ярусу.

Незабаром після побудови, Онуфріївську вежу-церкву було перетворено на палату. В 1839 р. з неї зняли барабан з банею.

З Онуфріївської вежі вартували підступи ворогів до східної частини фортечних мурів. У випадку облоги з вежі можна було вести фланкуючий вогонь.

Онуфріївська вежа зберегла свої основні архітектурні риси до нашого часу, хоч від первісного вигляду інтер’єру не залишилося майже нічого.

У 50-і роки ХХ ст. пам’ятку дослідив архітектор Криворучко. У 1982 р. архітектор Л.Мішуткіна склала проект відбудови вежі.

Джерело: