Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу
або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

2011 р. Звід пам’яток Києва

Михайло Дегтярьов, Людмила Рилкова

489.4.7. Келії схимників, 1824 – 25, 1894 – 96 (архіт.).

Корпус № 51. З півночі обмежує центральну площу Дальніх печер, прилягає до східного торця корпусу № 52.

Одноповерхову споруду зведено 1824 – 25 за проектом арх. А. Меленського на місці розібраних старих дерев’яних келій. 1893 арх. В. Ніколаєв склав проект надбудови другого поверху. Під час будівельних робіт зміцнено фундаменти, відремонтовано стіни першого поверху, із заходу та сходу прибудовано сходові клітки і зведено другий поверх. З 1920-х рр. до 1979 використовувалися як житлові приміщення, пізніше відремонтовані.

Внаслідок внутрішнього перепланування розібрано перегородки підвалу, одну зі сходових кліток перетворено на окреме приміщення. Після ремонту в будинку розміщено виставкову залу заповідника. Капітальний ремонт проведено в 1990-х рр.

Будинок двоповерховий з підвалом, цегляний, у плані прямокутний, покритий трисхилим вальмовим бляшаним дахом. Планування односекційне, коридорного типу з однобічним розташуванням приміщень.

Центральний п’ятивіконний одноповерховий первісний об’єм вирізняється відсутністю декору на еклектично оформлених фасадах. Чоловий (південний) фасад розчленовано бічними розкріповками входів, міжповерховим карнизом, підвіконними та фризовим гуртами, завершено профільованим карнизом з сухариками. Побілені фасади декоровано в цегляному стилі: фігурними лиштвами прорізів, фільончастими лопатками, складної форми фронтонами, що увінчують розкріповки.

Інтер’єр зазнав значних змін.

Споруда – зразок цивільної монастирської архітектури кін. 19 ст.

1988 келії повернено діючому монастирю, використовуються як трапезна.

Література:

Архів «УкрНДІпроектреставрація», № 3814-П. Рилкова Л. П. Схимницький корпус (Паспорт на пам’ятку архітектури). – К., 1987 (рукопис); НКПІКЗ (бібліотека). Бессонов С. В. Архитектура Киево-Печерской лавры. – К., 1949 (рукопис); Там само, фонди, КПЛ – ПЛ-94, 103, 104, 563; ЦДІАУК, ф. 128, оп. 1 благ., спр. 3511; оп. 1 заг., спр. 1630; оп. 2 заг., спр. 371; Болховитинов Е. Описание Киево-Печерской Лавры с присовокуплением разных грамот и выписок… – К., 1826.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1377.