1638 р. Кальнофойський А. План Києво-Печерської лаври
Розмір зображення: 599:800 піксел
Серія майстерно виконаних у 1638 році гравюр до лаврського видання «Тератургима» О. Кальнофойського відтворює загальний вигляд Києва з боку Печерської лаври [Древний план города Киева 1638 г. Издал Б. И. Ханенко. К., 1896; В.Г.Ляскоpонский. К вопросу о древнейшем плане г. Киева, изданном в 1638 г. Афанасием Кальнофойским. М., 1916]. На них детально показано примхливу мережу вулиць та доріг, які вільно розходяться залежно від рельєфу місцевості та розташування монументальних споруд. Міцні паркани оточують садиби монастирів та городян. У центрі монастирів та майданів – церкви, більшість яких – дерев’яні. Добре видно зарослу лісом Хрещату долину та Софійський собор вдалині. В садибах – садки. Житла одноповерхові, зрідка – двоповерхові. Головну увагу автор приділяє зображенню Печерського монастиря, детально вимальовуючи кожну його споруду, а також подає план печер з підземними церквами. Відомо, що лаврські та розміщені навколо інші печери здавна служили надійним сховищем на випадок ворожих наскоків. Ряд деталей архітектури, конструкції дзвіниць, опасання церков, покрівель будівель, а також окремі побутові подробиці переконують у спостережливості автора, який з великою старанністю відтворив вигляд тогочасного Києва і, зокрема, такого видатного архітектурного ансамблю, як Києво-Печерська лавра, основні риси художнього образу якої уже визначились на той час. Головну увагу при цьому було приділено вигляду забудови з боку Дніпра. Завдяки вмілому розташуванню тут підкреслювалась природна мальовничість дніпрових схилів, і це створювало загальне враження урочистої піднесеності й святковості. Монументальні споруди ансамблю, рельєф місцевості, зелень садів і річкова поверхня – все це злилося в єдине ціле.
План Києва з книги О. Кальнофойського. 1638 р.
Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1967 р., т. 2, с. 61.
У 1638 році києво-печерський ієромонах письменник Опанас Кальнофойський підготував і видав три гравіровані плани міста Києва з пояснювальними текстами польською мовою. На двох окремих гравюрах, обрамлених простим орнаментом із стилізованих квітів і листків, зображено плани ближніх і дальніх печер з архітектурними будівлями. На третій – досить вправно намальовано план майже всього тодішнього Києва з Печерською лаврою, Подолом, Замковою (Фролівською) горою і Дніпром, а також з зображеннями основних архітектурних споруд, навіть тих, які тоді вже не існували, але були відомі як історичні пам’ятки. Гравюра ця підписана ініціалами «Л. Т.». Очевидно, й інші два плани, що зображують лаврські печери, виконав цей самий художник [Поодинокі примірники цих рідкісних гравюр можна бачити в експозиції Державного історичного музею Української РСР та фондах Києво-Печерського державного історико-культурного заповідника, а також на фототипічних репродукціях натурального розміру у виданні «Древнейший план города Киева 1638 г.». Издал Б. И. Ханенко. К., 1896].
Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1967 р., т. 2, с. 355.