Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

[1990 р.] Паспортна інформація

Культурний шар ботанічного саду НАН України

(доби бронзи, раннього залізного віку, Київської Русі (Красний двір кн. Всеволода), пізн.середньовіччя)

Пам’ятка археології

ІІІ тис. до н.е., ІІІ-II ст. до н.е., ХІ-XІV, XVІ-XVІІ ст.

Розміщення:

м. Київ, Землянський пров., територія Центрального республіканського ботанічного саду НАН України (за даними 1998 р.).

Загальний опис:

Поверхня плато мису Чайка (50×70) має сліди земляних робіт, а вздовж західного і північного краю – валоподібний земляний насип, зарослий деревами та чагарниками. На момент археологічних розкопок поверхня вже була дещо спланована під час будівництва ЦРБС. В процесі розкопок виявлено культурний шар, а на глибині 0,25 м від сучасної поверхні – дві ями трипільської культури з фрагментами кераміки софіївського типу, кістки тварин, глиняні грузила, крем’яний скребок. Виявлене також поховання раннього залізного віку підгірцівського типу ІІ ст. до н.е. з двома карбованими бляшками та фрагменти кераміки ХІІІ- XІV ст. Найбільш насиченим виявився культурний шар післямонгольських часів.

Верхня, основна частина мису, має форму плато 150×70 м, відділена від мису Чайка перешийком, у якому виявлено сліди оборонного рову, а на півдні обмежена неширокою улоговиною, можливо, штучного походження (оборонний рів, вал). Зі сходу і півночі нижче рівня плато проходять тераси. Культурний шар на глибині 0,40-0,60 м від сучасної поверхні з перемішаними матеріалами ХІ-XІV, XVІ-XVІІ ст.: глиняний посуд, плінфа, фрагменти будівельної кладки та штукатурки з слідами фресок на ній, ями різного призначення, гончарні печі XVІІ ст., металеві вироби. Матеріали розкопок дають підставу дослідникові Мовчану І.І. стверджувати: “Не виключено, що ці залишки слід ототожнювати з рештками руїн князівського палацу Всеволода Ярославича на Красному дворі. Надзвичайно зручне місцеположення мису, звідки, з одного боку, добре видно Видубицький монастир, а з іншого – Наводницьку гавань, наявність слідів оборонних споруд (залишки рову) підтверджують думку про можливість існування у цьому місці літописного Красного двору Всеволода”. Так званий Красний двір князя Всеволода згадується в літописі під 1096 і 1157 р.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Культурний шар городища розкопувався Мовчаном І.І. у 1971 р. Матеріали розкопок зберігаються в Інституті археології НАН України.

Облікова інформація:

Взято під охорону згідно рішення виконкому Київської міської Ради народних депутатів № 1112 від 17.11.1987 р.

Межі охоронної зони і зони регулювання забудови: згідно рішення виконкому Київської міської Ради народних депутатів № 920 від 16.07.1979 р. культурний шар городища відноситься до території (додаток І, п. 1, 2, 3) археологічного заповідника (р-н Видубицького монастиря та Звіринецьких печер).

Основна бібліографія, архівні дані:

Літопис Руський.- К., Дніпро.- 1989.- С. 142.

Мовчан І.І. Археологічні дослідження на Видубичах // Стародавній Київ.- К., Наукова думка.- 1975.- 82-91.

Мовчан І.І. Древние Выдубичи.- К., 1982.- С. 13-17.

Мовчан І.І. Давньокиївська околиця.- К., 1993.- С. 39-42.

Ілюстративні матеріали:

Загальний план розкопок.

Вигляд культурного шару городища. Вид з півночі.

Вигляд культурного шару городища. Вид з півдня (північна частина з матеріалами трипільської культури).