1999 р. Звід пам’яток Києва
Віктор Мойсеєнко
Клуб «Харчовик», 1931 – 33 рр.
(архіт.).
Вул. Межигірська, 2.
У північній частині Контрактової пл. Двома фасадами виходить на вулиці Межигірську і Г. Сковороди. Значний за призначенням і об’ємом, зведений з великим тактом стосовно навколишньої забудови і, передусім, визначних пам’яток 17 – 19 ст. – ансамблю Києво-Братського монастиря, Контрактового будинку та ін. Збудовано профспілкою працівників м’ясорибоконсервної промисловості за проектом арх. М. Шехоніна.
Дво-, триповерховий, цегляний, тинькований. Театральна частина споруди, що простяглася уздовж Межигірської вул., первісно мала залу для глядачів на 1 тис. осіб, сцену з колосниковим устаткуванням і оркестровою ямою, репетиційну залу, артистичні вбиральні, кулуари, великий «карман» для декорацій. У клубній частині, розміщеній уздовж вул. Г. Сковороди, були спортивна (224,8 кв. м), лекційна та кінозали, кімната для гурткової роботи. Загальна місткість палацу – 2 тис. осіб. Під час реконструкції (у 1980 – 90-х pp.) внутрішня організація споруди зазнала змін, було реставровано фасади (арх. О. Граужис). Оригінальною сполучною ланкою між клубом і театром є круглий у плані об’єм, на першому поверсі якого – вестибюль, на другому – танцювальна зала. Ця частина споруди, увінчана банею, є центром її композиції. Якщо театр і клуб мають нові для свого часу елементи архітектури конструктивізму, то більш традиційний у зовнішньому трактуванні вестибюльний об’єм є ніби відлунням навколишніх архітектурних пам’яток минулих століть. Будівля є рідкісним зразком громадської споруди перехідного етапу від конструктивізму до радянського неокласицизму.
Тепер Центр мистецтв «Славутич», у якому з 1998 р. міститься Київський державний музичний театр для дітей та юнацтва.
Іл. див. с. 484.
Будова соціалістичного Києва. – К., 1932;
Моисеенко В. П. Архитектурное наследие Киева первых лет строительства социализма // Стр-во и архитектура. – 1982. – № 1.
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 483.