«Березіль». Гастролери

7 листопада 1924 – 4 травня 1926 у колишньому театрі «Соловцов» працював один із перших українських театрів «Березіль», заснований у березні 1922 (звідси й назва) актором, режисером і теоретиком театру Лесем Курбасом з акторів «Кийдрамте» під егідою 45-ї Червонопрапорної Волинської стрілецької дивізії як театр-майстерня (студія). Незабаром студію було перетворено на Мистецьке об’єднання «Березіль» (МОБ) під керівництвом Леся Курбаса, яке об’єднувало понад 250 акторів і діячів театру. Складалося з п’яти майстерень: експериментальної (керівник – Лесь Курбас), дитячої – (Ф. Лопатинський), периферійних, що містилися в Борисполі, Білій Церкві та Одесі.

МОБ створив власну школу акторської і режисерської майстерності, яку пройшли відомі діячі культури: Д. Антонович, Б. Балабан, С. Бондарчук, А. Бучма, В. Василько, Л. Гаккебуш, Г. Ігнатович, Д. Козачковський, М. Крушельницький, І. Мар’яненко, Д. Мілютенко, О. Сердюк, В. Скляренко, Б. Тягно, Н. Ужвій, В. Чистякова та багато ін. При об’єднанні працював художник В. Меллер. Найбільші досягнення «Березоля» пов’язані з творчою співдружністю з М. Кулішем. Особливий успіх мали вистави за його п’єсами «Народний Малахій», «Мина Мазайло», «Маклена Граса» та ін. На київській сцені було поставлено також «Жакерію» П. Меріме, «Напередодні» А. Поповського, «Джиммі Хіггінс» Е. Сінклера, «За двома зайцями» М. Старицького, «Гайдамаки» за Т. Шевченком.

Художнє керівництво театру зосередило свою увагу на пошуку нових сценічних засобів, соціально спрямованих і емоційно насичених вистав. Для творчого обличчя колективу характерні загострення зовнішнього соціального типу образів, пластичність і динамізм мізансцен, підкреслене значення масових сцен, використання засобів кіно.

Через яскраво означену національну і мистецьку виразність «Березіль» постійно зазнавав критики з боку органів радянської влади, а його керівництво звинувачували в буржуазному націоналізмі. 1926 театр реорганізовано в Центральний театр Республіки і переведено в Харків.

Новаторські пошуки Леся Курбаса у галузі сценографії було піддано критиці за «формалізм», у кін. 1933 митця заарештовано, 1937 страчено. 1935 театр реформовано і перейменовано на Харківський державний драматичний театр ім. Т. Шевченка (з 1947 – академічний).

Впродовж 1898 – 1926 у приміщенні театру відбувалися виступи, гастролі і концерти відомих драматичних труп, російських і зарубіжних артистів, груп, оркестрів, проходили лекції, громадські акції. Тут виступали:

1898 – О. Боронат (графиня Ржевуська, другий концерт – 1899); французька актриса Ж. Гадінг з трупою; симфонічний концерт, влаштований Київським літературно-артистичним товариством;

1899 – симфонічний оркестр під керівництвом О. Виноградського; артист Імператорських театрів І. Тартаков; приватна російська опера князя О. Церетелі з Харкова (вдруге – 1901); віденський театр комічної опери й оперети «Карл-театр»; італійська опера під керуванням Ф. Кастеллано (вдруге – 1900); французький трагік Ж. МунеСюллі; французький комік Ф. Галіпо; віденська опера Г. Целлера;

1900 – австрійський співак А. фон Зонненталь; санкт-петербурзька балетна трупа Імператорських театрів; актор П. Орленєв з трупою (другі гастролі – 1901); артисти санкт-петербурзьких Імператорських театрів В. Коміссаржевська і К. Варламов; Товариство Московської приватної російської опери; Товариство артистів Імператорського Московського Малого театру; артист М. Дальський з трупою (вдруге – 1901);

1901 – віденська оперета В. Шульця; оперна трупа Тифліського казенного театру під керівництвом В. Валентинова; санкт-петербурзький приватний театр Л. Яворської (Гюббенет); артист Імператорських театрів Г. Ге; Товариство Санкт-Петербурзьких Імператорських театрів і Санкт-Петербурзького літературно-художнього товариства за участю заслуженого артиста Імператорських театрів В. Далматова; італійська співачка Л. Тетраціні з артистами російських Імператорських театрів А. Больська, Л. Собіновим, І. Тартаковим, Л. Яковлєвим та ін.;

1902 – заслужена артистка Імператорських театрів М. Савіна з трупою (гастролювала також 1902, 1908); прима санкт-петербурзького Суворінського театру Л. Яворська;

1903 – італійська опера Д. Кастеллано за участю М. Баттістіні, М. Гальвані та ін.; актори-трагіки – брати Рафаїл і Роберт Адельгейми; артист М. Петіпа з драматичною трупою; Л. Яворська з повним складом санкт-петербурзького «Нового театру» (вдруге – 1908);

1904 – італійська опера Д. Кастеллано за участю артистів Міланського театру «La Scala»; Імператорська Санкт-Петербурзька драматична трупа за участю К. Варламова; артистка Імператорських театрів В. Коміссаржевська;

1905 – російська оперета під керуванням В. Шульця; одеська російська опереткова трупа С. Новикова за участю В. Кавецької; артисти Малого і Александринського Імператорських театрів П. Баратов, В. Далматов, О. Яблочкіна, С. Яковлєв та ін.; Товариство Санкт-Петербурзьких Імператорських театрів під керуванням П. Ленського, за участю С. Жданова, В. Карпова, І. Стравінського, М. Ходотова, Л. Яковлєва та ін.

1906 – московський театр «Ермітаж» С. Сабурова (гастролював також 1909); актриса А. Пасхалова (вдруге – 1913); група зарубіжних та російських оперних артистів: М. Гальвані, Гаспаррі – тенор театру «La Scala», Т. Руффо (Італія), артистка Варшавського театру Я. Вайда-Королевич, артист київської опери Б. Махін; співак Ф. Шаляпін (вдруге – 1915);

1907 – Перший пересувний театр П. Гайдебурова; Віденський театр оперети В. Шульця; Товариство акторів Імператорського Малого театру;

1908 – танцівниця А. Дункан (гастролювала також 1909, 1913, 1924); трупа В. Мейєрхольда (Товариство Нової драми); віденський театр оперети «Йоганн Штраус театр» під керуванням Л. та Є. Мюллерів; співак Л. Собінов (концертував також 1915, 1919); заслужений артист Імператорських театрів В. Давидов (вдруге – 1912); артист Імператорських театрів О. Южин (Сумбатов; вдруге – 1912); італійський трагік Д. ді Грассо; французька актриса С. Бернар (грудень 1908 – січень 1909);

1909 – артистка московського Імператорського Малого театру О. Гзовська (вдруге – 1915); артисти Паризької опери І. Алчевський, П. Дональд, П. Севельяк; прима-балерина Великого театру К. Гельцер; ушанування 100-річчя з дня народження М. Гоголя, організоване Київським художньо-артистичним товариством; 1909 – 16 (щороку), 1923, 1924 – санктпетербурзький театр сатири і пародії «Криве дзеркало» З. Холмської та О. Кугеля;

1910 – санкт-петербурзька оперета під керівництвом В. Валентинова; гастролі В. Качалова за участю В. Юренєвої; артисти московського театру К. Незлобіна і МХТ В. Ільнарська, С. Кузнецов, В. Максимов та ін.; актор МХТ В. Качалов за участю В. Блюменталь-Тамаріна, Ф. Куріхіна, Є. Недєліна, В. Юренєвої;

1911 – пересувний театр «Художня драма» під керівництвом П. Гайдебурова; Товариство артистів Імператорського Александринського театру (М. Савіна, В. Сладкопєвцев, М. Ходотов та ін.);

1912 – театр «Летюча миша» М. Балієва (гастролював також 1914 – 16); Московський художній театр (вдруге – 1914); Пересувна художня опера актора Імператорських театрів Д. Южина;

1913 – письменник-гуморист А. Аверченко (виступав також 1914, 1918); диригент, контрабасист С. Кусевицький; артист Варшавського урядового театру К. Камінський; актори МХТ: В. Качалов, О. Кніппер-Чехова, І. Москвін;

1914 – санкт-петербурзький театр мініатюр С. Сабурова і його ж московський театр; прима-балерина Великого театру В. Караллі; артист Імператорських театрів В. Максимов; українська трупа Ф. Свєтлова за участю М. Заньковецької та П. Саксаганського; естрадна співачка Н. Плевицька (концертувала також 1914, 1916, 1917); концерт учениць школи А. Дункан; московський Нікітський театр оперети на чолі з Є. Потопчиною; артист Імператорського Малого театру В. Максимов і примабалерина Великого театру В. Караллі; санкт-петербурзький Імператорський балет за участю О. Преображенської;

1915 – актриса Петроградського театру оперети В. Кавецька; артист Імператорських театрів К. Варламов; артисти Московського драматичного театру на чолі з О. Полевицькою і М. Радіним; московський Нікітський театр під керуванням Б. Євелинова та Є. Потопчиної;

1916 – балетмейстер М. Фокін і балерина В. Фокіна; артисти російської опери І. Алчевський, Г. Пирогов, Л. Собінов; артисти МХТ І. Берсенєв, О. Вишневський, О. Кніппер-Чехова та ін.;

1917 – театр оперети К. Марджанова з примою Н. Тамара; єврейська трупа Б. Юнгвиця з К. Юнг (вдруге – 1918); драматична трупа артистів московських та петроградських театрів К. Незлобіна;

1918 – віденська оперета за участю К. Милович; співак О. Мозжухін;

1919 – Товариство соборної творчості «Взыскующие града»; театр «Кривий Джиммі» М. Агнівцева; петроградська балетна трупа під керуванням І. Чистякова і прими-балерини О. Гаврилової;

1922 – Державний художній показовий театр «Червоний факел» (виступав також 1923, 1924); Третя студія МХТ; Александринський театр; спектакль-концерт співака київської опери І. Летичевського;

1923 – група акторів Московського Малого театру (В. Владиславський, В. Давидов, О. Жизнєва, В. Петіпа, Б. Петкер, М. Рибников); Харківська оперета; театр ім. В. Мейєрхольда; Московський державний єврейський театр О. Грановської (щороку до 1926); драматична актриса В. Алексеєва-Месхієва; С. Кузнецов і Є. Вольф-Ізраель (вдруге – 1924); петроградський театр «Балаганчик»; прима-балерина Великого театру М. Рейзен і головний балетмейстер театру Л. Жуков; В. Блюменталь-Тамарін; лекція обер-прокурора Синоду за Тимчасового уряду в 1917 В. Львова «Микола ІІ. Етапи його життя і смерть»; виступ заступника голови РНК УСРР М. Фрунзе на зборах студентів;

1924 – московський Камерний театр О. Таїрова з А. Коонен; Ленінградський театр комедії С. Сабурова з О. Грановською; артисти Московського державного академічного театру В. Крігер і М. Мордкін; артист МХТ І. Пєвцов;

1925 – Ленінградський державний академічний балет; Московська художня академічна студія ім. Є. Вахтангова; ансамбль московського театру «Корш» з О. Полевицькою; ансамбль артистів МХАТу-2: М. Багров, В. Крігер, Л. Калманович, М. Урінов і В. Юренєва; Московський театр ім. В. Мейєрхольда; 1926 – ансамбль акторів МХАТу на чолі з М. Чеховим; О. Полевицька і В. Блюменталь-Тамарін; українська трупа М. Садовського; українська музична драма ім. М. Лисенка; опереткова актриса К. Юнг з трупою тощо.