Актори (П)

1941 – 80 – Панасьєв Микола Лаврентійович (1918 – 80) – актор, народний артист УРСР (з 1970).

Ролі: Молодий чиновник («Поетова доля» С. Голованівського), Каруза, посол («Богдан Хмельницький» О. Корнійчука, 1939), Мардарій, лакей («Остання жертва» О. Островського), Яша, лакей («Вишневий сад» А. Чехова), Констебль («Багато галасу даремно» В. Шекспіра; всі – 1946), Клим («Сто тисяч» І. Карпенка-Карого), Телеграфіст («Правда» О. Корнійчука), Яків Дар’ялов («Старі друзі» Л. Малюгіна), Пиріжок («Молода гвардія» за О. Фадеєвим), Їм і не наїмся («Котигорошко» А. Шияна; всі – 1947), Людина в картатому пальті («Вас викликає Таймир» К. Ісаєва, О. Галича), Миловзоров («Без вини винуваті» О. Островського), Крісті («Учень диявола» Б. Шоу; всі – 1948), Гегам («Професор Буйко» Я. Баша), Капрал («Юліус Фучік» Ю. Буряківського), Редька («В степах України» О. Корнійчука), Американський офіцер («За другим фронтом» В. Собка), Нечхай («Маруся Богуславка» М. Старицького; всі – 1949), Омелько («Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого), Мартин Кандиба, Пуп, стайничий («Калиновий гай», «В степах України» О. Корнійчука), Сер Ендрю Егчік («Дванадцята ніч» В. Шекспіра; всі – 1950), Містер Боб («Незабутній 1919-й» В. Вишневського), Пікалов («Любов Ярова» К. Треньова; обидві – 1951), Штанько («Дніпрові зорі» Я. Баша), Шпекін («Ревізор» М. Гоголя), Трубач («Єгор Буличов та інші» М. Горького), Барон Танака («Порт-Артур» І. Попова, О. Степанова), Шнайдер, аптекар («Звичайна справа» А. Тарна; всі – 1952), Самосад («Крила» О. Корнійчука, 1954), Семен Гуз («Грані алмазу» Ю. Бобошка, В. Гончарова, П. Пасєки), Мітичко («Гість з того світу» Л. Гаркуші), Косяч («Веселка» М. Зарудного), Акіла Акілович («Суєта» І. Карпенка-Карого), Василь Карась («Банкір» О. Корнійчука), Ікс («На хуторі біля Диканьки» В. Минка), Альфредо Амарозо («Філумена Мартурано» Е. де Філіппо), Освальд («Король Лір» В. Шекспіра; всі – 1959), Леопольд Кукса («Над Дніпром» О. Корнійчука), Козеліус, писар («Свіччине весілля» І. Кочерги; обидві – 1960), Вожак поповнення («Оптимістична трагедія» В. Вишневського), Онисько («Фараони» О. Коломійця), Джордж Маклей («Острів Афродіти» А. Парніса; всі – 1961), Ковель («Міщанин-шляхтич» Ж.-Б. Мольєра), Штумпе, комерсант («Гра без правил» Л. Шейніна; обидві – 1962), Василь Баран, Пасажир («Ну й дітки ж…», «Острів твоєї мрії» М. Зарудного), Довгоносик («В степах України» О. Корнійчука; всі – 1963), Шинкар, Мельник («Марина», «Фортуна» М. Зарудного), Адміністратор («Петрівка, 38» Ю. Семенова), Кизил («Багато галасу даремно» В. Шекспіра; всі – 1964), Вусач («Планета сподівань» О. Коломійця), Кузьменко («Зупиніться!» І. Рачади), Шавула («Правда і кривда» М. Стельмаха; всі – 1965), Архип Вакуленко («Калиновий гай» О. Корнійчука), Друг Мікеші («Патетична соната» М. Куліша; обидві – 1966), Опанас Деркач («Сині роси» М. Зарудного), Гулька («Мої друзі» О. Корнійчука; обидві – 1967), Чумичкін («На сьомому небі» М. Зарудного, 1968), Маркіз де Монтефіоре («Дон Сезар де Базан» А. Деннері, Ф. Дюмануара), Діодоров («Рим-17, до запитання» М. Зарудного), Папкін («Помста» А. Фредра; всі – 1969), Священик («Людина з Ламанчі» Д. Вассермана, Дж. Деріона), Журавель («Вірність» М. Зарудного), Другий вартовий («Кассандра» Лесі Українки), Едуард («Спадщина» А. Софронова), Неплюй («Маруся Богуславка» М. Старицького; всі – 1971), Настурція («Дороги, які ми вибираємо» М. Зарудного), Ведмідь («За дев’ятим порогом» О. Коломійця), Градобоєв («Гаряче серце» О. Островського; всі – 1972), Мартин Гогол («Пора жовтого листя» М. Зарудного, 1973), Заброда («Незабутнє» О. Довженка), Ілько («Таке довге, довге літо» М. Зарудного; обидві – 1974), Дід Йон («Каса маре» Й. Друце, 1975), Середа («Влада» А. Софронова), Каленик («Майська ніч» М. Старицького, за М. Гоголем), Шкарников («Золоті вогнища» І. Штока; всі – 1976), Воротар («Макбет» В. Шекспіра, 1977), Шварц («Тил» М. Зарудного), Панаєв («Старим козацьким способом» А. Софронова; обидві – 1978), Парасолька («Маестро, туш!» М. Зарудного), Омелько («Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого; обидві – 1979).

1936 – 50 – Пастушков Петро Митрофанович (? – 1952) – актор, заслужений артист УРСР.

Ролі: Гриць Шандура («Маруся Шурай» І. Микитенка, за М. Старицьким), Ярема («Устим Кармалюк» В. Суходольського), Маркіз Поза («Дон Карлос» Ф. Шіллера; всі – 1936), Іван Коломійцев («Останні» М. Горького), Адмірал («Загибель ескадри» О. Корнійчука), Кузьма Рижов, Аврорівець, Прокурор («Правда» О. Корнійчука), Афанасій Пушкін, Борис («Борис Го-дунов» О. Пушкіна; всі – 1937), Гнат («Безталанна» І. Карпенка-Карого), Зіновій Петрович («Ішов солдат з фронту» В. Катаєва), Ягор («Честь» Г. Мдівані), Хома («Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» М. Старицького), Герцог Альба («Дон Карлос» Ф. Шіллера; всі – 1938), Городничий («Ревізор» М. Гоголя), Війт («Украдене щастя» І. Франка), Грицько Чорний («Потомки» Ю. Яновського; всі – 1940), Генерал Абрикосов («Генерал Ватутін» Л. Дмитерка), Прибитков («Остання жертва» О. Островського; обидві – 1946), Гаврило Остюк, Басов («Приїздіть у Дзвонкове», «Правда» О. Корнійчука), Густав фон Шпріх («Молода гвардія» за О. Фадеєвим), Виноградов («Переможці» Б. Чирскова; всі – 1947), Пржедецький («По той бік» А. Барянова), Михайло Барильченко («Житейське море» І. Карпенка-Карого), Дудукін («Без вини винуваті» О. Островського), Андерсон, пастор («Учень диявола» Б. Шоу; всі – 1948), Фон Ендер («Професор Буйко» Я. Баша), Олексій Воронов («Доки сонце зійде, роса очі виїсть» М. Кропивницького), Майор Марков («За другим фронтом» В. Собка; всі – 1949), Потапов, син («Незабутній 1919-й» В. Вишневського), Лінг, адмірал, Хейдон («За горизонтом» І. Гайдаєнка, І. Беркуна), Кирило Корсун («Завтра вранці» О. Ільченка), Гервасій Гуляницький, Михайло Барильченко («Мартин Боруля», «Житейське море» І. Карпенка-Карого), Петро Мороз («Калиновий гай» О. Корнійчука; всі – 1950), Кутов («Любов Ярова» К. Треньова), Хома Кичатий («Назар Стодоля» Т. Шевченка), Мартін Хагарт («На грані ночі і дня» А. Якобсона; всі – 1951) та ін.

Петрицький Анатолій Галактіонович (1895 – 1964) – живописець, художник театру, народний художник СРСР (з 1944), лауреат Державної премії СРСР (1949, 1951).

У театрі ім. І. Франка оформив вистави: «Вій» Остапа Вишні, за М. Гоголем (1926), «Коммольці» Л. Первомайського (1930), «Дон Карлос» Ф. Шіллера (1936), «Богдан Хмельницький» О. Корнійчука, «Маруся Шурай» І. Микитенка (за М. Старицьким), «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» М. Старицького (всі – 1938), «Місія містера Перкінса в країну більшовиків» О. Корнійчука (1945), «Макар Діброва» (1948), «Калиновий гай» О. Корнійчука (1950), «Назар Стодоля» Т. Шевченка (1951).

1926 – 52 – Пилипенко Михайло Харлампійович (1888 – 1970) – актор, заслужений артист УСРР (з 1936). Працював у театрі ім. І. Франка з 1921.

Ролі: Слуга «Кавалера» («Господиня заїзду» К. Гольдоні), Дурцев («Полум’ярі» А. Луначарського; обидві – 1926), Горн, хазяїн готелю («Седі» С. Моема, Д. Колтона), Днище («Сон літньої ночі» В. Шекспіра, 1927), Гнат («Митька на царстві» К. Ліпскерова), Караваєв («Заколот» за Д. Фурмановим; обидві – 1928), Шнір («Сигнал» С. Поливанова, Л. Прозоровського, 1929), Гладких («Постріл» О. Безименського, 1931), Другий староста («Безталанна» І. Карпенко-Карого), Боцман Бухта («Загибель ескадри»), Тимофій Рижов, Фельдфебель («Правда» О. Корнійчука; всі – 1937), Добчинський («Ревізор» М. Гоголя, 1938), Дяк Гаврило («Богдан Хмельницький» О. Корнійчука, 1939), Акіла Акілович, Терешко Сурма, Куртц, шахмейстер («Суєта», «Хазяїн» І. Карпенка-Карого), Пуп, стайничий («В степах України» О. Корнійчука), Пружинін («Страшний суд» В. Шкваркіна; всі – 1940), Ломака («Багато галасу даремно» В. Шекспіра, 1941), Савка («Сто тисяч» І. Карпенка-Карого), Куць («Лісова пісня» Лесі Українки; обидві – 1946), Начальник станції («Правда» О. Корнійчука), Анохін («Далеко від Сталінграда» А. Сурова), Їдець («Котигорошко» А. Шияна; всі – 1947), Дідусь Бабурін («Вас викликає Таймир» К. Ісаєва, О. Галича), Макар Барильченко, Кругляков («Суєта», «Житейське море» І. Карпенка-Карого), Зінченко («Макар Діброва» О. Корнійчука), Шмага («Без вини винуваті» О. Островського; всі – 1948), Йосиф Пешек («Юліус Фучік» Ю. Буряківського), Омелько («Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого), Дід Тарас («В степах України» О. Корнійчука), Максим Хвортуна («Доки сонце зійде, роса очі виїсть» М. Кропивницького), Голова зборів («Щастя» П. Павленка, С. Радзинського), Ахмет, євнух («Маруся Богуславка» М. Старицького), Мальволіо, священик («Дванадцята ніч» В. Шекспіра; всі – 1949), Кербуд («Незабутній 1919-й» В. Вишневського), Перший чоловік («Глитай, або ж Павук» М. Кропивницького; обидві – 1951) та ін.

1970 – 87 – Плотникова Валентина Миколаївна (1941 – 2002) – актриса, народна артистка УРСР (з 1987); актриса Одеського театру Революції (1962 – 66), Ленінградського великого драматичного театру (1966 – 68).

Ролі в театрі ім. І. Франка: Катерина («Пам’ять серця» О. Корнійчука), Наталя («Лимерівна» Панаса Мирного), Віра («Голосіївський ліс» В. Собка; всі – 1970), Ярина («Вірність» М. Зарудного), Шафак («В ніч місячного затемнення» М. Каріма), Горлиця («Горлиця» О. Коломійця), Меланка («Мої друзі» О. Корнійчука), Єлизавета («Ярослав Мудрий» І. Кочерги), Кассандра («Кассандра» Лесі Українки), Баба, Маруся («Маруся Богуславка» М. Старицького; всі – 1971), Мирослава («Дороги, які ми вибираємо» М. Зарудного), Параша («Гаряче серце» О. Островського; обидві – 1972), Поліна («Солдатська вдова» М. Анкілова, 1973), Райка («Шоколадний солдатик» Б. Шоу, 1974), Тамара («Кравцов» О. Коломійця), Марта Ландер («Комендант Берліна» В. Собка; обидві – 1975), Софія Олександрівна («Тіні» М. Салтикова-Щедріна), Байкова («Влада» А. Софронова; обидві – 1976), Мирослава («Перстень з діамантом» О. Левади, 1977), Неда («…і змовкли птахи» І. Шамякіна, 1978), Таїса («Маестро, туш!» М. Зарудного), Клава, Ліда («Дикий Ангел» О. Коломійця), Анна («Украдене щастя» І. Франка; всі – 1979), Ульяна («За Сибіром сонце сходить» М. Зарудного), Христина Яценко («Поєдинок» Л. Синельникова), П’єретта («Вісім люблячих жінок» Р. Тома), Олена Андріївна («Дядя Ваня» А. Чехова; всі – 1980), Валерія («Моя професія – синьйор з вищого світу» Д. Скарначчі, Р. Тарабузі, 1981), Єлизавета Михайлівна («Регіон» М. Зарудного), Емануела («Мата Харі» Н. Йорданова, 1984), Мюкілена («Бунт жінок» Н. Хікмета, 1986), Марія Боніфатівна («Кабанчик» В. Розова, 1987) та ін.

1961 – 71 – Покотило Михайло Федорович (1906 – 71) – актор, педагог, народний артист УРСР (з 1953), актор Харківського українського драматичного театру ім. Т. Шевченка (1933 – 61), викладач Харківського театрального інституту (1950 – 57).

Ролі в театрі ім. І. Франка: Дід Остап («В степах України» О. Корнійчука, 1963), Лисецький, Буц («Марина», «Фортуна» М. Зарудного), Таран («Фараони» О. Коломійця), Черчілль («Зупиніться!» І. Рачади), Скрипаль («Петрівка, 38» Ю. Семенова), Мітчел, пастор («Повпред» І. Шведова; всі – 1965), Камков, член ЦК партії есерів («Шосте липня» М. Шатрова, 1966) та ін.

Покрас Дмитро Якович (1899 – 1978) – композитор, естрадний піаніст, диригент, народний артист СРСР (з 1975).

Написав музику до вистави театру ім. І. Франка «Червоні дияволята» П. Бляхіна (1963).

1936 – 94 – Пономаренко Євген Порфирович (1909 – 94) – актор театру і кіно, народний артист СРСР (з 1960); актор Одеського українського музично-драматичного театру (1926 – 36), лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка (1971).

Ролі в театрі ім. І. Франка: Іван Цупрун («Дні юності» І. Микитенка), Остап («Устим Кармалюк» В. Суходольського), Карлос («Дон Карлос» Ф. Шіллера; всі – 1936), Петро («Останні» М. Горького), Мічман Кноріс, Вася («Загибель ескадри», «Правда» О. Корнійчука; всі – 1937), Хлестаков («Ревізор» М. Гоголя), Дмитро («Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» М. Старицького; обидві – 1938), Дергачов («Остання жертва» О. Островського, 1939), Гриць («В степах України» О. Корнійчука), Сеня Гвоздиков («Державна справа» В. Малакова, Д. Шкневського; обидві – 1940), Клавдіо («Багато галасу даремно» В. Шекспіра, 1941), Тарас Капуста («Банкір» О. Корнійчука, 1944), Колотов, Степан Груша («Місія містера Перкінса в країну більшовиків», «Приїздіть у Дзвонкове» О. Корнійчука; обидві – 1945), Шура Зайцев («Старі друзі» Л. Малюгіна), Петя Трофимов («Вишневий сад» А. Чехова), Минутка («Переможці» Б. Чирскова; всі – 1946), Бретт («Глибоке коріння» Дж. Гоу, А. Д’Юссо), Олег Кошовий («Молода гвардія» за О. Фадеєвим; обидві – 1947), Трохим Голуб («Макар Діброва» О. Корнійчука), Майор Ігнатьєв («По той бік» А. Барянова), Незнамов («Без вини винуваті» О. Островського; всі – 1948), Марк Піно («Змова приречених» М. Вірти), Рандольф Крауфорд («За другим фронтом» В. Собка; обидві – 1949), Мортон («За горизонтом» І. Гайдаєнка, І. Беркуна), Верба («Калиновий гай» О. Корнійчука; обидві – 1950), Швандя («Любов Ярова» К. Треньова), Херман («На грані ночі і дня» А. Якобсона; обидві – 1951), Князь Кирило Володимирович («Порт-Артур» І. Попова, О. Степанова, 1952), Тарас Шевченко («Петербурзька осінь» О. Ільченка), Самосад («Крила» О. Корнійчука; обидві – 1954), Хабберт («Крадіжка» Дж. Лондона, 1955), Андрій Іванов («Арсенал» В. Суходольського, 1956), Ярошенко («Остання зустріч» О. Левади), Доменіко Соріано («Філумена Мартурано» Е. де Філіппо; обидві – 1957), Професор Люсенко («Гість з того світу» Л. Гаркуші, 1958), Іван Кортун [«Чужий дім» («Мертвий бог») М. Зарудного, 1960], Вадим («Фауст і смерть» О. Левади), Річард Кітс («Острів Афродіти» А. Парніса; обидві – 1961), Любчик («Ну й дітки ж…» М. Зарудного), Ларцев («Гра без правил» Л. Шейніна; обидві – 1962), Шинкар Лейба («Марина» М. Зарудного, 1964), Аркадій Іскра («Сторінка щоденника» О. Корнійчука), Отець Хрисантій («Правда і кривда» М. Стельмаха; обидві – 1965), Аполлон, Бекас («Розплата» О. Корнійчука; обидві – 1966), Аркадій Супрун, професор («Мої друзі» О. Корнійчука, 1967), Барклей Купер («Поступися місцем» В. Дельмар), Генерал Карбишев («Коли мертві оживають» І. Рачади; обидві – 1968), Полковник Лук’янов («Солов’їна ніч» В. Єжова), Антоніо Террачіні («Пам’ять серця» О. Корнійчука; обидві – 1969), Арсен («Лавровий вінок» Л. Дмитерка, 1973), Мазуренко («Здрастуй, Прип’ять!» О. Левади, 1974), Плотников («Влада» А. Софронова), Сушкін («Золоті вогнища» І. Штока; обидві – 1976), Шварц («Тил» М. Зарудного, 1977), Отче Нестор («Суд і полум’я» В. Лизогуба, за І. Франком, 1978), Телєгін («Дядя Ваня» А. Чехова, 1980), Чмутін («Ретро» О. Галіна, 1981) та ін.

1924 – 41 – Пруслін Наум Ісакович (1877 – 1943) – композитор, диригент, заслужений артист УРСР (з 1940).

Завідувач музичної частини театру ім. І. Франка (до 1943). Автор музики до вистав: «Джума Машід» Г. Венеціанова, «Б’ють пороги» І. Галюна, «Любов і дим» І. Дніпровського, «Седі» С. Моема, Д. Колтона, «Гайдамаки» за Т. Шевченком (у співавт.), «Сон літньої ночі» В. Шекспіра (всі – 1927), «Пригоди бравого солдата Швейка» за Я. Гашеком, інсценізація Г. Юри, «Панцерник 14-69» В. Іванова (обидві – 1928), «Ділок» В. Газенклевера, «Місто вітрів» В. Кіршона, «Мина Мазайло» М. Куліша, «Диктатура» І. Микитенка, «Сигнал» С. Поливанова, Л. Прозоровського (всі – 1929), «Кам’яний острів» О. Корнійчука, «Кадри» І. Микитенка, «Коммольці» Л. Первомайського (всі – 1930), «Постріл» О. Безименського, «Справа честі» І. Микитенка, «Невідомі солдати» Л. Первомайського (всі – 1931), «Містечко Ладеню» Л. Первомайського (1932), «Весілля Фігаро» П. Бомарше, «На перші гулі» С. Васильченка, «Загибель ескадри» О. Корнійчука, «Москаль-чарівник» І. Котляревського, «По ревізії» М. Кропивницького, «Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка» М. Старицького (всі – 1933), «Платон Кречет» О. Корнійчука, «Майстри часу» І. Кочерги, «Інтервенція» Л. Славіна (всі – 1934), «Соло на флейті» І. Микитенка, «Початок життя» Л. Первомайського (обидві – 1935), «Дон Карлос» Ф. Шіллера (1936), «Безталанна» І. Карпенка-Карого, «Банкір», «Правда» О. Корнійчука (всі – 1937), «Ревізор» М. Гоголя, «Честь» Г. Мдівані (обидві – 1938), «Остання жертва» О. Островського (1939), «Украдене щастя» І. Франка, «Потомки» Ю. Яновського (обидві – 1941).