Актори (Т – Ю)

Терещенко Марко Степанович (1894 – 1982) – режисер, актор, заслужений артист УСРР (з 1930); керівник «Центростудії» в Києві (1921 – 26), художній керівник Одеського українського драматичного театру (1927 – 29) і Київського театру музичної комедії (1936), викладач Харківського інституту культури (1945 – 76).

Вистави в театрі ім. І. Франка: «Маруся Шурай» І. Микитенка (за М. Старицьким; 1935), «Суєта» І. Карпенка-Карого (1936).

1952 – 68 – Тесля Григорій Терентійович (1909 – 68) – актор театру й кіно, заслужений артист УРСР (з 1951); актор пересувних театрів Донбасу (з 1930-х рр.), драматичного театру м. Дрогобич (1944 – 52). Ролі в театрі ім. І. Франка: Єгор («Єгор Буличов та інші» М. Горького), Фельдфебель («Порт-Артур» І. Попова, О. Степанова; обидві – 1952), Карпо Карпович («Не називаючи прізвищ» В. Минка, 1953), Дремлюга («Крила» О. Корнійчука, 1954), Бубна («Мовчати заборонено» В. Минка, 1955), Терентій Борозна («Грані алмаза» Ю. Бобошка, В. Гончарова), Гервасій, Макар Барильченко («Мартин Боруля», «Суєта» І. Карпенка-Карого), Макар Ступа («Банкір» О. Корнійчука), Верба («Кров’ю серця» П. Пасєки, О. Свердлова), Остапчук («ПортАртур» І. Попова, О. Степанова), Іван Андрійович, Війт [«Не судилося», «Лиха доля» («Циганка Аза») М. Старицького], Перший лицар Ліра («Король Лір» В. Шекспіра; всі – 1959), Назар Петрович («Дівоча доля» Л. Дмитерка), Шавула, війт («Свіччине весілля» І. Кочерги; обидві – 1960), Іван Романюк («Калиновий гай» О. Корнійчука), Галабурда («Перехресні стежки» за І. Франком), Прош’ян, член ЦК партії есерів («Шосте липня» М. Шатрова; всі – 1966).

1931 – 40 – Ткаченко Семен Михайлович (1901 – 68) – режисер, педагог, заслужений артист УРСР (з 1940); директор Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1947 – 61).

В театрі ім. І. Франка працював режисером. Поставив спектаклі: «Штурм» О. Корнійчука (1931), «Район» Я. Городського, «Суд» В. Кіршона (обидва – 1933), «Честь» Г. Мдівані (1938), «Страшний суд» В. Шкваркіна (1940).

Тягно Борис Хомич (1904 – 64) – режисер, педагог, народний артист УРСР (з 1954); головний режисер Львівського українського драматичного театру ім. М. Заньковецької (1948 – 64).

В театрі ім. І. Франка здійснив виставу «Велика сила» Б. Ромашова (1948).

1936 – 86 – Ужвій Наталія Михайлівна (1898 – 1986) – актриса театру й кіно, народна артистка УРСР (з 1940) і СРСР (з 1944), Герой Соціалістичної Праці (1974), Лауреат Державної премії СРСР (1946, 1949, 1951), Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка (1984), голова Українського театрального товариства (1954 – 73).

Ролі в театрі ім. І. Франка: Оксана («Устим Кармалюк» В. Суходольського), Королева Єлизавета («Дон Карлос» Ф. Шіллера; обидві – 1936), Софія («Останні» М. Горького), Варка («Безталанна» І. Карпенка-Карого), Марина Тайга, Наташа («Банкір», «Правда» О. Корнійчука), Марина Мнішек («Борис Годунов» О. Пушкіна; всі – 1937), Анна Андріївна («Ревізор» М. Гоголя), Маруся («Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» М. Старицького; обидві – 1938), Юлія Тугіна («Остання жертва» О. Островського, 1939), Анна («Украдене щастя» І. Франка, 1940), Маруся («Маруся Богуславка» М. Старицького), Беатріче («Багато галасу даремно» В. Шекспіра; обидві – 1941), Галина («Хрещатий яр» Л. Дмитерка, 1944), Ярина («Приїздіть у Дзвонкове» О. Корнійчука, 1945), Раневська («Вишневий сад» А. Чехова), Ліза («Переможці» Б. Чирскова; обидві – 1946), Аліса («Глибоке коріння» Дж. Гоу, А. Д’Юссо, 1947), Ваніна («Житейське море» І. Карпенка-Карого), Кручиніна («Без вини винуваті» О. Островського; всі – 1948), Ганна Ліхта («Змова приречених» М. Вірти), Таня («За другим фронтом» В. Собка; обидві – 1949), Катерина («Завтра вранці» О. Ільченка), Наталка Ковшик («Калиновий гай» О. Корнійчука; обидві – 1950), Любов Ярова («Любов Ярова» К. Треньова), Анна Олсен («На грані ночі і дня» А. Якобсона; обидві – 1951), Глафіра («Єгор Буличов та інші» М. Горького), Мадам Стессель («Порт-Артур» І. Попова, О. Степанова; обидві – 1952), Славка («Земний рай» О. Васильєва), Анфіса («Угрюм-ріка» В. Шишкова, інсценізація В. Василька; обидві – 1953), Ганна Борлаківська («Петербурзька осінь» О. Ільченка), Ганна Падолист («Крила» О. Корнійчука; обидві – 1954), Маргеріт («Крадіжка» Дж. Лондона), Малютіна («Персональна справа» О. Штейна; обидві – 1955), Москальова («Дядечків сон» за Ф. Достоєвським, 1956), Катерина Безсмертна («Чому посміхалися зорі» О. Корнійчука), Філумена («Філумена Мартурано» Е. де Філіппо; обидві – 1957), Леєна Туйск («Блудний син» Е. Раннета, 1959), Марія Романівна («Дівоча доля» Л. Дмитерка, 1960), Мати («Фауст і смерть» О. Левади), Ламбріні Кіріакулі («Острів Афродіти» А. Парніса; обидві – 1961), Анна Вельмут («Гра без правил» А. Шейніна, 1962), Ганна Іванівна («Істина дорожча» С. Голованівського), Софія («Де тирса шуміла» А. Шияна; обидві – 1963), Анна фон Ріхтер («Зупиніться!» І. Рачади, 1965), Варвара («Розплата» О. Корнійчука, 1966), Люсі Купер («Поступися місцем» В. Дельмар, 1968), Мати («Вірність» М. Зарудного), Ганна («Маруся Богуславка» М. Старицького; обидві – 1970), Танкабіке («В ніч місячного затемнення» М. Каріма, 1971), Мати («За дев’ятим порогом» О. Коломійця, 1972), Устина Федорівна («Пора жовтого листя» М. Зарудного, 1973), Марфа Купрієнко («Здрастуй, Прип’ять!» О. Левади), Юлія Шаблінська («Для домашнього вогнища» І. Франка, інсценізація Ю. Бобошка, А. Драка; обидві – 1974), Олімпія Торська («Суд і полум’я» В. Лизогуба, за І. Франком, 1978), Войницька («Дядя Ваня» А. Чехова, 1979), Роза Олександрівна («Ретро» О. Галіна, 1981) та ін.

Улановський Михайло Семенович (1913 – 91) – художник театру, заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1956); художник театрів у Москві (1932 – 41), Свердловську (1944 – 66), Київського академічного російського драматичного театру ім. Лесі Українки (1966 – 82), Київського театру оперети (1984 – 88).

У театрі ім. І. Франка оформив вистави: «Поступися місцем» В. Дельмар (1968), «Спадщина» А. Софронова (1971), «Солдатська вдова» М. Анкілова, «Лавровий вінок» Л. Дмитерка (обидві – 1973), «Недоспівана пісня» О. Підсухи (1974), «Влада» А. Софронова (1976), «… і змовкли птахи» І. Шемякіна (1978).

Уманський Моріц Борисович (1907 – 48) – художник театру й кіно, лауреат Державної премії СРСР (1948).

В театрі ім. І. Франка оформив вистави: «Справа честі» І. Микитенка (1931), «Загибель ескадри» О. Корнійчука (1933), «Інтервенція» Л. Славіна (1934), «Боягуз» О. Крона (1935), «Дні юності» І. Микитенка (1936), «Ішов солдат з фронту» В. Катаєва (1938), «Поетова доля» С. Голованівського (1939), «Загибель ескадри» О. Корнійчука (нове оформлення разом з М. Драком), «Украдене щастя» І. Франка (обидві – 1940), «Хрещатий яр» Л. Дмитерка (1944), «Генерал Ватутін» Л. Дмитерка, «Переможці» Б. Чирскова (обидві – 1946), «Молода гвардія» за О. Фадеєвим, 1947), «Вас викликає Таймир» К. Ісаєва, О. Галича, «Велика сила» Б. Ромашова (обидві – 1948).

1956 – 57 – Харченко Василь Іванович (1910 – 71) – режисер, народний артист УРСР (з 1954); викладач (з 1956), професор (з 1971) Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого. В театрі ім. І. Франка поставив спектакль «Банкір» О. Корнійчука (1956).

Хохлов Костянтин Павлович (1885 – 1956) – режисер, актор, педагог, народний артист СРСР (з 1944), художній керівник Київського російського драматичного театру ім. Лесі Українки (1938 – 54).

В театрі ім. І. Франка здійснив виставу «Вишневий сад» А. Чехова (1946).

Цапок Георгій Антонович (1896 – 1971) – художник театру, графік.

В театрі ім. І. Франка оформив вистави: «Панцерник 14 – 69» В. Іванова, «Заколот» за Д. Фурмановим (обидві – 1928), «Диктатура» І. Микитенка (1929), «Постріл» О. Безименського (1931), «Останні» М. Горького (1937).

1952 – 97 – Цимбаліст Віктор Петрович (1930 – 98) – актор театру й кіно, народний артист УРСР (з 1982).

Ролі в театрі ім. І. Франка: Дукельський («Порт-Артур» І. Попова, О. Степанова, 1952), Нетудихата («Не називаючи прізвищ» В. Минка, 1953), Акакій Церетелі («Петербурзька осінь» О. Ільченка, 1954), Іван Рибаков («Іван Рибаков» В. Гусєва), Степан («Персональна справа» О. Штейна; обидві – 1955), Гриць («Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» М. Старицького, 1956), Андрій («Кров’ю серця» О. Бойченка, 1957), Манелич («Долина сліз» А. Гімерри), Роман («Веселка» М. Зарудного), Богдан («На хуторі біля Диканьки» В. Минка), Василь [«Лиха доля» («Циганка Аза») М. Старицького; всі – 1958], Демид, Гупаленко («Суєта» І. Карпенка-Карого), Макар Хмара («Чому посміхалися зорі» О. Корнійчука), Дмитро («Не судилося» М. Старицького), Едмунд («Король Лір» В. Шекспіра; всі – 1959), Орел («Над Дніпром» О. Корнійчука), Іван Свічка («Свіччине весілля» І. Кочерги; обидві – 1960), Судар («Петрівка, 38» Ю. Семенова, 1964), Макар («Сторінка щоденника» О. Корнійчука), Страж («Антігона» Софокла), Марко («Правда і кривда» М. Стельмаха; всі – 1965), Батура («Калиновий гай» О. Корнійчука, 1966), Островий («Сині роси» М. Зарудного), Кость («Мої друзі» О. Корнійчука; обидві – 1967), Василь («На сьомому небі» М. Зарудного), Михайло («Голосіївський ліс» В. Собка; обидві – 1968), Пуд («Рим-17, до запитання» М. Зарудного), Гонта («Горлиця» О. Коломійця), Микола («Пам’ять серця» О. Корнійчука; всі – 1969), Богун («Вірність» М. Зарудного), Аристарх («Фараони» О. Коломійця), Шахтар, Брага («Правда», «Сторінка щоденника» О. Корнійчука), Журейко, каменяр («Ярослав Мудрий» І. Кочерги), Сінон, еллін («Кассандра» Лесі Українки), Вісник («Антігона» Софокла), Сафон («Маруся Богуславка» М. Старицького), Імре Хайду («Для домашнього вогнища» І. Франка, інсценізація Ю. Бобошка, А. Драка; всі – 1970), Арсен Райт, Гуля («Вірність», «Рим-17, до запитання» М. Зарудного), Ялсигул («В ніч місячного затемнення» М. Каріма; всі – 1971), Гетьман, Курінний («За дев’ятим порогом» О. Коломійця; обидві – 1972), Степан Уваров («Солдатська вдова» М. Анкілова), Мартин Гогол («Пора жовтого листя» М. Зарудного), Скирда («Голубі олені» О. Коломійця), Самрось («Дві сім’ї» М. Кропивницького; всі – 1973), Іван («Незабутнє» О. Довженка), Чарій («Таке довге, довге літо» М. Зарудного), Арлань («Здрастуй, Прип’ять!» О. Левади), Йосип Климович («Недоспівана пісня» О. Підсухи; всі – 1974), Дід, Васильков («Кравцов» О. Коломійця), Альберт Кемпке («Комендант Берліна» В. Собка; обидві – 1975), Бриндас («Краків’яни і гуралі» В. Богуславського), Обтяжнов («Тіні» М. Салтикова-Щедріна), Голова («Майська ніч» М. Старицького, за М. Гоголем; усі – 1976), Матвій («Перстень з діамантом» О. Левади), Росс («Макбет» В. Шекспіра; обидві – 1977), Рябенко («Старим козацьким способом» А. Софронова), Коваль («Суд і полум’я» В. Лизогуба, за І. Франком; обидві – 1978), Становий («Маестро, туш!» М. Зарудного), Іван («Безталанна» І. Карпенка-Карого), Бабич («Украдене щастя» І. Франка; всі – 1979), Барабаш («За Сибіром сонце сходить» М. Зарудного, 1980), Боцман Бухта («Загибель ескадри» О. Корнійчука, 1981), Желєзнов («Васса Желєзнова» М. Горького), Забрьоха («Конотопська відьма» за Г. КвіткоюОснов’яненком), Криницький («Павлинка» Я. Купали; всі – 1982), Борис («Земний рай» О. Васильєва, 1983), Лейзер («Тев’є-Тевель» Г. Горіна, за Шолом-Алейхемом; 1989), Явір («Даринка, Гриць та нечиста сила» В. Бойка), Семпліяров («Майстер і Маргарита» за М. Булгаковим), Голова («Різдвяна ніч» за М. Гоголем), Гайдамака («Сава Чалий» І. Карпенка-Карого), Зевс («Енеїда» за І. Котляревським), Перебендя («Здавалося б, одне лиш слово…» А. Малишка), Мсьє Клебер Карльє («Блез» К. Маньє), Казкар, він же Лоскотон («Цар Плаксій та Лоскотон» за В. Симоненком), Воєвода «Мазепа» Ю. Словацького; всі – 1990), Платон («Засватана – не вінчана» В. Бегми, М. Ткача; за драмою І. Карпенка-Карого, 1991), Степан Дранко («Пошились у дурні» М. Кропивницького), Дід Микола Струг («Зимовий вечір» М. Старицького; обидві – 1992), Аврам («Патетична соната» М. Куліша, 1993), Степан Безродний («Талан» М. Старицького, 1994), Усай («Житейське море» І. Карпенка-Карого), Яненко («Гетьман Дорошенко» Л. Старицької-Черняхівської; обидві – 1995), Старий Тесля («Мерлін, або Спустошена країна» Т. Дорста, У. Елер), Тихон, Старшина [«Український водевіль» («На руїнах», «По ревізії» М. Кропивницького); всі – 1997] та ін.

1939 – 41, 1944 – 76 – Чайка Варвара Пилипівна (справж. – Рубашко; 1899 – 1976) – актриса театру й кіно, заслужена артистка УРСР (з 1951); артистка Дніпропетровського театру ім. Т. Шевченка (1924 – 35), Донецького драматичного театру ім. А. Луначарського (1935 – 36).

Ролі в театрі ім. І. Франка: Тетяна («Суєта» І. Карпенка-Карого), Параска («В степах України» О. Корнійчука), Глафіра Фірсівна («Остання жертва» О. Островського), Вустя Шурай («Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» М. Старицького), Варвара Іванівна («Страшний суд» В. Шкваркіна), Баба Галя («Потомки» Ю. Яновського; всі – 1940), Мати, стара селянка («Генерал Ватутін» Л. Дмитерка), Параска («Сто тисяч» І. Карпенка-Карого), Гапка, самогонщиця («Приїздіть у Дзвонкове» О. Корнійчука), Перша сусідка («Украдене щастя» І. Франка; всі – 1946), Кулагіна («Далеко від Сталінграда» А. Сурова), Бабуся Віра («Молода гвардія» за О. Фадеєвим; обидві – 1947), Співачка («Вас викликає Таймир» К. Ісаєва, О. Галича), Оксана Андріївна («Макар Діброва» О. Корнійчука), Дарія Василівна («Велика сила» Б. Ромашова; всі – 1948), Журіна («Щастя» П. Павленка, С. Радзинського, 1949), Іванівна («Завтра вранці» О. Ільченка), Палажка («Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого), Христина Архипівна («Платон Кречет» О. Корнійчука), Пивокурова («Остання жертва» О. Островського; всі – 1950), Стеха («Глитай, або ж Павук» М. Кропивницького), Матушка («Любов Ярова» К. Треньова), Хазяйка на вечорницях («Назар Стодоля» Т. Шевченка; всі – 1951), Пошльопкіна («Ревізор» М. Гоголя), Здобунова, знахарка («Єгор Буличов та інші» М. Горького), Біке («Честь сім’ї» Г. Мухтарова; всі – 1952), Надія («Крила» О. Корнійчука, 1954), Гарбузиха («Лиха доля» («Циганка Аза») М. Старицького, 1959).

Шамо Ігор Наумович (1925 – 82) – композитор, музичний діяч, народний артист УРСР (з 1975), лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка (1976).

Написав музику до вистав театру ім. І. Франка: «У неділю рано зілля копала» О. Кобилянської (1963), «Регбі» Д. Беллека, П. Кантена (1964), «Планета сподівань» О. Коломійця (1965), «Урієль Акоста» К. Гуцкова, «Спасибі тобі, моє кохання» О. Коломійця (обидві – 1967), «Горлиця» О. Коломійця (1969), «Правда» О. Корнійчука (1970), «Перший гріх» О. Коломійця (1971), «Зворотна адреса» А. Алексіна, «Пора жовтого листя» М. Зарудного, «Голубі олені» О. Коломійця (всі – 1973), «Таке довге, довге літо» М. Зарудного (1974), «Під високими зорями» М. Зарудного, «Кравцов» О. Коломійця (обидві – 1975), «Золоті вогнища» І. Штока (1976), «Тил» М. Зарудного (1977), «Макбет» В. Шекспіра (1978).

Шапорін Юрій Олександрович (1887 – 1966) – композитор, народний артист СРСР (з 1954), лауреат Державної премії СРСР (1941, 1946, 1952).

Автор музики до вистави театру ім. І. Франка «Борис Годунов» О. Пушкіна (1937).

Шпінель Йосип Аронович (1892 – 1980) – художник театру й кіно, живописець, графік, заслужений діяч мистецтв РРФСР (з 1940), лауреат Державної премії СРСР (1951).

Оформив виставу театру ім. І. Франка «Містечко Ладеню» Л. Первомайського (1932, разом з С. Манделем).

1934 – 54 – Шумський Юрій Васильович (справж. – Шомін; 1887 – 1954) – актор театру й кіно, режисер, народний артист СРСР (з 1944), лауреат Державної премії СРСР (1950, 1951). Працював в Одеській державній драмі (1925 – 34).

Ролі в театрі ім. І. Франка: Гайдай, Платон («Загибель ескадри», «Платон Кречет» О. Корнійчука; обидві – 1934), Дорофей («Боягуз» О. Крона), Ярчук («Соло на флейті» І. Микитенка; обидві – 1935), Кармалюк («Устим Кармалюк» В. Суходольського), Філіпп ІІ («Дон Карлос» Ф. Шіллера; обидві – 1936), Дмитро, Тарас Голота («Правда» О. Корнійчука), Борис Годунов («Борис Годунов» О. Пушкіна; всі – 1937), Городничий, Хлестаков («Ревізор» М. Гоголя, 1938), Богдан Хмельницький («Богдан Хмельницький» О. Корнійчука, 1939), Галушка («В степах України» О. Корнійчука, 1940), Гнат («Безталанна» І. Карпенка-Карого), Бенедикт («Багато галасу даремно» В. Шекспіра; обидві – 1941), Ватутін («Хрещатий яр» Л. Дмитерка, 1944), Прокіп Ключка («Приїздіть у Дзвонкове» О. Корнійчука, 1945), Генерал Муравйов («Переможці» Б. Чирскова, 1947), Професор Буйко («Професор Буйко» Я. Баша), Коста Варра («Змова приречених» М. Вірти), Сем Гібсон («За другим фронтом» В. Собка), Софрон («Маруся Богуславка» М. Старицького; всі – 1949), Романюк («Калиновий гай» О. Корнійчука, 1950), Швандя («Любов Ярова» К. Треньова, 1951), Світловидов («Дніпрові зорі» Я. Баша), Буличов («Єгор Буличов та інші» М. Горького; обидві – 1952), Адмірал Макаров («Порт-Артур» І. Попова, О. Степанова, 1954).

1926 – 61 – Юра Гнат Петрович (1888 – 1966) – актор, режисер, народний артист СРСР (з 1940), лауреат Державної премії СРСР (1949, 1951), професор Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1946 – 61).

Один із засновників Нового українського драматичного театру ім. І. Франка (Вінниця, 1920, з 1923 – у Харкові, з 1926 – Київський український драматичний театр ім. І. Франка), який очолював до 1961 (з 1954 – разом із М. Крушельницьким).

Здійснив вистави: «Вій» (за М. Гоголем, переробка Остапа Вишні; 1926), «Сон літньої ночі» В. Шекспіра (1927), «Пригоди бравого солдата Швейка» за Я. Гашеком, «Панцерник 14-69» В. Іванова, «Заколот» за Д. Фурмановим (усі – 1928), «Мина Мазайло» М. Куліша, «Диктатура», «Кадри» І. Микитенка, «Сигнал» С. Поливанова, Л. Прозоровського (всі – 1929), «Постріл» О. Безименського, «Справа честі» І. Микитенка (обидві – 1931), «Страх» О. Афіногенова, «Плацдарм» М. Ірчана, «Дівчата нашої країни» І. Микитенка, «Містечко Ладеню» Л. Первомайського, «Трибунал» О. Ржешевського (всі – 1932), «Весілля Фігаро» П. Бомарше, «На перші гулі» С. Васильченка, «Суд» В. Кіршона, «Загибель ескадри» О. Корнійчука, «Москаль-чарівник» І. Котляревського, «По ревізії» М. Кропивницького, «Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка» М. Старицького (усі – 1933), «Майстри часу» І. Кочерги, «Бастилія Божої Матері» І. Микитенка (обидві – 1934), «Боягуз» О. Крона, «Соло на флейті» І. Микитенка (обидві – 1935), «Дон Карлос» Ф. Шіллера (1936), «Безталанна» І. Карпенка-Карого, «Банкір», «Правда» О. Корнійчука (усі – 1937), «Ішов солдат з фронту» В. Катаєва (1938), «Богдан Хмельницький» О. Корнійчука (1939), «В степах України» О. Корнійчука, «Украдене щастя» І. Франка, «Потомки» Ю. Яновського (всі – 1940), «Маруся Богуславка» М. Старицького (1941), «Фронт» О. Корнійчука (у Семипалатинську; 1942), «Хрещатий яр» Л. Дмитерка (1944), «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого, «Приїздіть у Дзвонкове» О. Корнійчука (обидві – 1945), «У пущі» Лесі Українки, «Переможці» Б. Чирскова (обидві – 1946), «Житейське море» І. Карпенка-Карого, «Макар Діброва» О. Корнійчука (обидві – 1948), «Незабутній 1919-й» В. Вишневського, «Глитай, або ж Павук» М. Кропивницького, «На грані ночі і дня» А. Якобсона (усі – 1951), «Ревізор» М. Гоголя, «Порт-Артур» І. Попова, О. Степанова (обидві – 1952), «Щастя» П. Павленка, С. Радзинського (1953), «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого, «Калиновий гай», «Крила» О. Корнійчука (всі – 1954), «Пригоди бравого солдата Швейка» Я. Гашека, у власній інсценізації; 1955), «Украдене щастя» І. Франка (поновлення; 1956), «Дума про Британку» Ю. Яновського (1957), «На хуторі біля Диканьки» В. Минка (1958), «Свіччине весілля» І. Кочерги (1960), «Пророк» І. Кочерги (1961).

Ролі: Берлюро («Гендлярі славою» М. Паньйоля, П. Нівуа, 1926), Терешко Сурма («Суєта» І. Карпенка-Карого, 1937), Бонавентура («Сто тисяч» І. Карпенка-Карого, 1946), Крамарюк, актор («Житейське море» І. Карпенка-Карого, 1948), Максим Хвортуна («Доки сонце зійде, роса очі виїсть» М. Кропивницького, 1949), Боруля («Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого, 1950), Ніколаєв («Незабутній 1919-й» В. Вишневського), Бичок («Глитай, або ж Павук» М. Кропивницького; обидві – 1951) та ін.

1926 – 48 – Юра Олександр Петрович (псевд. – Юра-Юрський; 1895 – 1968) – актор, перекладач, народний артист УРСР (з 1947) і Узбецької РСР (з 1944); артист (читець) Київської філармонії (1948 – 59). Актор театру ім. І. Франка з 1920 (спочатку у Вінниці й Харкові).

Ролі: Кувадло («Любов і дим» І. Дніпровського), Мак-Фелл («Седі» С. Моема, Д. Колтона; обидві – 1927), Юрій Мнішек («Митька на царстві» К. Ліпскерова), Фурманов («Заколот» за Д. Фурмановим; обидві – 1928), Компас («Ділок» В. Газенклевера), Начальник штабу червоних («Сигнал» С. Поливанова, С. Прозоровського; обидві – 1929), Матрос Пляшка («Коммольці» Л. Первомайського, 1930), Хаїм Кушер («Містечко Ладеню» Л. Первомайського, 1932), Брідуазон («Весілля Фігаро» П. Бомарше), Стрижень («Загибель ескадри» О. Корнійчука; обидві – 1933), Яків («Останні» М. Горького), Іван, Макар Барильченко («Безталанна», «Суєта» І. Карпенка-Карого), Дмитро Голота («Правда» О. Корнійчука), Князь Шуйський («Борис Годунов» О. Пушкіна; всі – 1937), Бобчинський, Осип («Ревізор» М. Гоголя), Дід Івасенко («Ішов солдат з фронту» В. Катаєва (всі – 1938), Т. Шевченко («Поетова доля» С. Голованівського), Лубенко, отаман («Богдан Хмельницький» О. Корнійчука; обидві – 1939), Салай Салтанович («Остання жертва» О. Островського), Дід Мелхіседек («Потомки» Ю. Яновського; обидві – 1940), Годвінсон, Дядько Лев («У пущі», «Лісова пісня» Лесі Українки; обидві – 1946), Андрій Валько («Молода гвардія» за О. Фадеєвим), Лавров («Переможці» Б. Чирскова, обидві – 1947). Поставив спектакль «Інтервенція» Л. Славіна (разом із О. Ватулею, 1934).

1926 – 1957 – Юра Терентій Петрович (1884 – 1973) – актор театру й кіно, народний артист УРСР (з 1940).

Працював у театрі ім. І. Франка з 1921 (спочатку у Вінниці, Харкові), викладав у студії при театрі (1937 – 38, 1945 – 46).

Ролі: Гнат Гиря («97» М. Куліша, 1926), Бєлов («Заколот» за Д. Фурмановим, 1928), Юрій Мнішек («Митька на царстві» К. Ліпскерова), Чирва Козир («Диктатура» І. Микитенка; обидві – 1929), Хома Недобитий («Маруся Шурай» І. Микитенка, за М. Старицьким, 1935), Дід Шумейко («Дні юності» І. Микитенка, 1936), Карпо, Іван «Суєта», («Безталанна» І. Карпенка-Карого), Боцман Кобза, Делегат-селянин («Загибель ескадри», «Правда» О. Корнійчука), Варлаам («Борис Годунов» О. Пушкіна; всі – 1937), Земляника («Ревізор» М. Гоголя), Ткаченко («Ішов солдат з фронту» В. Катаєва), Бублик («Платон Кречет» О. Корнійчука; всі – 1938), Сотник Тур («Богдан Хмельницький» О. Корнійчука, 1939), Сорокотисячников («Суєта» І. Карпенка-Карого), Галушка, Вахмістр («В степах України», «Правда» О. Корнійчука), Фіноген («Хазяїн» І. Тобілевича; всі – 1940), Холоденко («Генерал Ватутін» Л. Дмитерка), Дід Явтух («Приїздіть у Дзвонкове» О. Корнійчука), Водяник («Лісова пісня» Лесі Українки; всі – 1946), Тимофій Рижов («Правда» О. Корнійчука), Пантелеєв («Переможці» Б. Чирскова; обидві – 1947), Кислов («По той бік» А. Барянова), Усай («Житейське море» І. Карпенка-Карого), Орлов («Макар Діброва» О. Корнійчука; всі – 1948), Мілош Недвел («Юліус Фучік» Ю. Буряківського), Гуго Вастіс ( «Змова приречених» М. Вірти), Максим Хвортуна («Доки сонце зійде, роса очі виїсть» М. Кропивницького; всі – 1949), Жолудь, боцман («За горизонтом» І. Гайдаєнка, І. Беркуна), Будячок («Завтра вранці» О. Ільченка), Боруля («Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого; всі – 1950), Ніколаєв («Незабутній 1919-й» В. Вишневського), Бичок («Глитай, або ж Павук» М. Кропивницького), Чир («Любов Ярова» К. Треньова; всі – 1951), Земляника («Ревізор» М. Гоголя, 1952).

1934 – 47 – Юрівна Тетяна Петрівна (1902 – 71?) – актриса, заслужена артистка Узбецької РСР (з 1944).

Ролі: Ліда Званцева («Майстри часу» І. Кочерги, 1934), Соня Ткаченко («Ішов солдат з фронту» В. Катаєва), Христина Архипівна («Платон Кречет» О. Корнійчука), Галина Шеньова («Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» М. Старицького; всі – 1938), Василина («Суєта» І. Карпенка-Карого), Оксана («Загибель ескадри» О. Корнійчука), Катя («Державна справа» В. Малакова, Д. Шкневського), Христя («Потомки» Ю. Яновського; всі – 1940), Наталка Гайова («Приїздіть у Дзвонкове» О. Корнійчука), Бруклі («У пущі» Лесі Українки), Ріверсова жінка («У пущі» Лесі Українки, вистава-концерт; всі – 1946), Дуся Рязанова («Старі друзі» Л. Малюгіна, 1947) та ін.

1927 – 74 – Яковченко Микола Федорович (1900 – 74) – актор театру й кіно, народний артист УРСР (з 1970).

Ролі: Роспер («Ділок» В. Газенклевера), Чакля («Сигнал» С. Поливанова, Л. Прозоровського; обидві – 1929), Дундя («Постріл» О. Безименського, 1931), Пронашка («Дівчата нашої країни» І. Микитенка, 1932), Бублик («Платон Кречет» О. Корнійчука, 1933), Повар («Початок життя» Л. Первомайського), Дмитро, наймит («Маруся Шурай» І. Микитенка, за М. Старицьким; обидві – 1935), Генерал («Суєта» І. Карпенка-Карого), Тодось Баклажаненко («Дні юності» І. Микитенка), Домінго («Дон Карлос» Ф. Шіллера; всі – 1936), Лящ («Останні» М. Горького), Іван, Акіла Акілович («Безталанна», «Суєта» І. Карпенка-Карого), Фрегат, Василь Карась, Довгоносик, Вася, Вартовий, Капітан («Загибель ескадри», «Банкір», «В степах України», «Правда» О. Корнійчука), Місаїл («Борис Годунов» О. Пушкіна; всі – 1937), Бобчинський («Ревізор» М. Гоголя), Петя («Правда» О. Корнійчука; обидві – 1938), П’яний чумак («Поетова доля» С. Голованівського), Дяк Гаврило («Богдан Хмельницький» О. Корнійчука; обидві – 1939), Неплюй («Маруся Богуславка» М. Старицького, 1940), Леонато («Багато галасу даремно» В. Шекспіра, 1941), Бонавентура («Сто тисяч» І. КарпенкаКарого), Гаврило Остюк («Приїздіть у Дзвонкове» О. Корнійчука), СимеоновПищик («Вишневий сад» А. Чехова; всі – 1946), Стьопа, моряк («Правда» О. Корнійчука), Анохін («Далеко від Сталінграда» А. Сурова), Фенбонг («Молода гвардія» за О. Фадеєвим), Степан («Переможці» Б. Чирскова; всі – 1947), Кислов («По той бік» А. Барянова), Шмага («Без вини винуваті» О. Островського), Мединцев («Велика сила» Б. Ромашова), Ходкінс («Учень диявола» Б. Шоу; всі – 1948), Дід Скибка («Професор Буйко» Я. Баша), Віллі («Юліус Фучік» Ю. Буряківського), Герц, секретар Вастіса («Змова приречених» М. Вірти), Гордій Поваренко («Доки сонце зійде, роса очі виїсть» М. Кропивницького), Бояришников («Щастя» П. Павленка, С. Радзинського), Священик («Дванадцята ніч» В. Шекспіра; всі – 1949), Жолудь («За горизонтом» І. Гайдаєнка, І. Беркуна), Будячок («Завтра вранці» О. Ільченка), Пеньожка («Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого), Боцман Крим («Калиновий гай» О. Корнійчука; всі – 1950), Бідний селянин, Хандоля («Глитай, або ж Павук» М. Кропивницького), Закатов («Любов Ярова» К. Треньова), Сват другий («Назар Стодоля» Т. Шевченка), П’яний моряк («На грані ночі і дня» А. Якобсона; всі – 1951), Панас Захарович («Дніпрові зорі» Я. Баша), Держиморда («Ревізор» М. Гоголя), Блохін («Порт-Артур» І. Попова, О. Степанова), Білл, негр («Звичайна справа» А. Тарна; всі – 1952), Пацюк («На хуторі біля Диканьки» В. Минка, 1958), Самопал («Веселка» М. Зарудного), Верба («Кров’ю серця» П. Пасєки, О. Свердлова), Сват перший [«Лиха доля» («Циганка Аза») М. Старицького], Лицар-охоронець («Король Лір» В. Шекспіра; всі – 1959), Ставний («Щедрий вечір» В. Блажека), Оверко («Фараони» О. Коломійця; обидві – 1961), Учитель філософії («Міщаниншляхтич» Ж.-Б. Мольєра, 1962), Дід Тарас («В степах України» О. Корнійчука), Шевчик («Де тирса шуміла» А. Шияна; обидві – 1963), Шельменко («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка, 1964), Кузьменко («Зупиніться!» І. Рачади), Черговий лейтенант («Петрівка, 38» Ю. Семенова), Чорт («Правда і кривда» М. Стельмаха; всі – 1965), Мікеша («Патетична соната» М. Куліша, 1966), Дід Стратон («Мої друзі» О. Корнійчука, 1967) та ін.