Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

2003 р. Звід пам’яток Києва

Віктор Харламов

2003 р. Звід пам’яток Києва

Розмір зображення: 685:442 піксел

Палац княгині Ольги. Фрагмент стіни. Розкопки В. Гончарова і П. Толочка. 1970

281.6. Палац княгині Ольги, 10 ст. (археол.).

Вул. Володимирська, 2. На Старокиївській горі.

Виявлений розкопками В.Гончарова та П. Толочка 1970–72, досліджений В. Харламовим 1981–82. Будівлю ототожнено зі згаданим у літописній статті 945 палацом княгині Ольги, що стояв у «граді».

Будівлю реконструювали як центричну ротонду з радіусом бл. 7,25 м. По зовнішньому контуру плану фундаментів на відстані 1,76 м один від одного розташовувалися розвали контрфорсів. Фундамент завширшки 1,52 м викладено трьома шарами великих (до 0,5 м) гранітних круглих валунів по зовнішньому і внутрішньому контурах плану будівлі. Внутрішній простір закладено дрібнішим камінням, фрагментами шиферу, кварциту тощо. Уся маса щебеню зверху залита глиняним розчином. Верхню площину фундаменту вирівняно і викладено плінфою, плитками керамічної черепиці, уламками шиферних плит. Контрфорси складено з круглого граніту і необтесаних каменів.

Над обрізом фундаменту йшло цегляне мурування стін (розміри цегли: 38 × 26 × 9 см). У південній частині розкопу виявлено добре збережену потужну підпірну стіну, що прилягала під прямим кутом до основної будівлі. З її північного боку простежено таку саму паралельну стіну. Ці стіни, з’єднуючись між собою невеликою проміжною стіною, утворювали вхідне приміщення, перед яким було влаштовано кам’яний портал. Знайдено фрагменти тиньку з фресковим живописом. Для оздоблення палацу застосовували мармур, шиферні карнизи та капітелі, підлогу викладали фігурними поліхромними керамічними плитками. Контури фундаменту викладено червоним кварцитом.

Матеріали досліджень зберігаються в Музеї історії міста Києва.

Література:

Толочко П. П. Древний Киев. – К., 1983; Його ж. Раскопки Древнего Киева // Декоративное искусство. – 1972. – № 1; Харламов В. А. Исследование каменной монументальной архитектуры Киева Х–XIII вв. // Археологические исследования Киева 1978–1983 гг. – К., 1985; Його ж. Исследования дворцовой постройки на Старокиевской горе // АО 1981 года. – М., 1983.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 717.