Меморіальне кладовище

Михайло Уманський, Анатолій Троян

Розмір зображення: 683:537 піксел

Вхід до кладовища. Центральна алея

Меморіальне кладовище, 1948 – 50, 1958 – 68, 1985, 2010 (іст.).

Просп. Конституції, 44 – 46. У центрі міста, навпроти парку. Зі сходу межує з вул. Титова. З півночі і півдня розташована міська житлова забудова. Вхід розміщено із західного боку. Пл. – 4,75 га.

Територія має прямокутну форму і розпланована вимощеними бетонними доріжками на 3 ряди могил, які розчленовуються перпендикулярно до доріжок двома алеями, котрі вимощені тим же матеріалом. Підвищена ділянка в місці розташування центрального входу викладена бетонними плитами з бордюрами, а в місцях між пам’ятними знаками, червоною тротуарною бруківкою. На меморіалі ростуть хвойні й листяні дерева, створюючи особливе стишене і затінене середовище гаю.

Меморіальне кладовище (поховано понад тисячу чоловік; відомо 978 прізвищ) утворене за ініціативи виконкому Куп’янської районної ради депутатів трудящих у 1948 – 50 на місці автентичних групових поховань часів німецько-радянської війни 1941 – 45 – воїнів РСЧА, які загинули при обороні Куп’янська у черв. 1942 та визволенні міста від німецьких окупаційних військ у січ.-лют. 1943; воїнів, померлих у 1942 – 43 в шпиталях, яких у Куп’янську було 20; місцевих жителів, закатованих окупантами. При упорядкуванні кладовища відбулися перепоховання бл. 30 останків воїнів РСЧА з місць первісних поховань в індивідуальні могили. Більшу частину кладовища займає Меморіальний комплекс часів німецько-радянської війни 1941 – 45.

У 1950 – 60-х рр. на території кладовища були поховані військові льотчики В. Мотонаха (1958; 2-й ряд) та А. Циба (1966; 1-й ряд). Надгробки з естетичною концепцією 1960-х рр. на могилах льотчиків, які загинули в мирний час при виконанні службових обов’язків, підсилили еклектичність меморіального кладовища.

1967 при закритті старого міського кладовища по вул. Леніна, 52 – 56 (тепер просп. Конституції) перенесено братську могилу загиблим під час громадянської війни 1917 – 22 та у 1968 – одиночні могили революціонерів-народників, останні були перепоховані в одну спільну могилу. Могила народників розташована з північного боку кладовища, 2-й ряд ліворуч, дещо окремо, виходячи з ряду. Урівноважують і завершують симетричну архітектурно-художню композицію меморіалу 2 рівномасштабні пам’ятні знаки – учасникам локальних воєн і ліквідаторам аварії на ЧАЕС (обидва встановлено 2010), які розташовано обабіч пам’ятника солдату. В такому багатотемному поєднанні меморіальне кладовище набирає ознак комплексу, в якому поєднуються різні за темою меморіальні утворення. Меморіальне кладовище є змістовною та художньою домінантою просп. Конституції.

Джерела та література:

История городов и сел Украинской ССР: В 26 т. – К.: Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии АН УССР, 1976. – Харьковская область.

Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталог-справочник. – К.: Наук. думка, 1987.

Калинин В. В., Макаренко Д. Г. Герои подвигов на Харьковщине. – Х.: Прапор, 1970.

Москаленко К. С. На юго-западном направлении: В 2 кн. – М.: Наука, 1969. – Кн. 1. Освобождение городов. – М.: Воениздат, 1985.

Матеріали Куп’янсько-Дворічансько-Шевченківського військкомату.

Борисова Т. М., Дяченко М. Т., Уманський М. В. Історичні та пам’ятні місця Харківщини. – Х.: Прапор, 1966.

Книга Пам’яті України. Харківська область: У 20 т. – Х.: Обласна пошуково-видавнича наукова редакція Книги Пам’яті України, 2003. – Т. 20.

Книга Скорботи України. Харківська область: У 3 т. – Х.: Обласна пошуково-видавнича наукова редакція Книги Пам’яті України, 2005. – Т. 2.

В день Перемоги: Братські могили і вогонь вічної Слави. 1941 – 1943 рр. // Червоний прапор. – 1971. – 11 трав.

Кукса М. Війна. Куп’янщина. Пам’ять. 60-річчю Великої Перемоги присвячується. КПЛ. Куп’янщина: події, люди. – Куп’янськ; Балаклія: ВД «Балдрук», 2005.

Кукса М. Куп’янщина в потоці історії: Історико-краєзнавчий нарис. – Х.: Харьковский частный музей городской усадьбы, 2009.

Куп’янську – 350. Історико-економічний огляд / Авт.-укл. А. Григоров. – Х.: Золоті сторінки, 2005.

Матеріали поточного архіву відділу пам’яток історії Обласний комунальний заклад «Харківський науково-методичний центр охорони культурної спадщини».

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України: Харківська область. . – К.: 2018 р., с. 42.