Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації.

Руська брама

2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Південно-західні укріплення – це оборонно-гідротехнічна система Руської брами та міські мури, протрасовані по терасах південно-західних схилів острова.

Оборонно-гідротехнічний комплекс Руської брами розміщений на прибережній смузі р.Смотрич.

Функціонував у системі з Нижньою Польською брамою, утворюючи з нею єдиний, синхронно працюючий гідротехнічний комплекс. Будівництво комплексу, що складався з восьми башт, барбакану та оборонних мурів загальною довжиною 230 м, було розпочато у XV ст. начальником міських фортифікацій Лянцкоронським на місці більш ранніх фортифікацій. Його модернізацію здійснили: в 30-х роках XVI ст. – італійський фортифікатор Камілус, а в 40-х роках XVI ст. – військовий інженер та архітектор І.Претфус. В остаточно сформованому вигляді Руська брама являла собою розвинене укріплення, що перетинало впоперек каньйон завширшки 90 м. Шість башт та барбакан розміщувалися на правому березі річки, дві башти – на острівцях, утворених її річищем. Вони з’єднувалися оборонними мурами з аркадами, в яких було влаштовано шлюзи.

Принцип функціонування оборонно-гідротехнічної системи Руської та Польської брам полягав у послідовному перекритті їхніх шлюзів, внаслідок чого каньйон до певного рівня затоплювався водою, унеможливлюючи підступ ворога до міста. Рівень води в каньйоні регулювали за допомогою шлюзів, а також водопропускного отвору в Замковому мості.

Протягом 2-ї половини XVI та в XVII ст. внаслідок частих повеней укріплення на острівцях зруйнувалися, і шлюзова система перестала діяти. Наприкінці XVII ст. сталася руйнація двох башт. На початку XVIII ст. А.Гловер розпочав будівництво нових шлюзів вище за течією Смотрича. У 1720 р. їх знищила повінь, водночас постраждали й берегові укріплення. У 1750-х роках військовий інженер X.Дальке, а згодом комендант Кам’янець-Подільської фортеці Ян де Вітте здійснили великі роботи з реконструкції укріплення, створивши також систему водовідвідних каналів.

На початку XIX ст. Руська брама втратила оборонно-гідротехнічну функцію. У 1947-1960 рр. на окремих спорудах комплексу проведено консерваційні роботи.

Нині до решток комплексу входять: наскельна сторожова, прибрамна та надбрамна башти, що замикають з двох боків укріплення барбакану (надбрамна башта сполучена з підземною галереєю); напівбашта, яка забезпечує обстріл барбакану; прибережна башта, казематна куртина та оборонний мур.

Барбакан з трьома баштами та бойовою галереєю по периметру є найцікавішим елементом комплексу з точки зору фортифікації. Він вирішений на засадах давньоруського захаба – у вигляді обмеженого з півночі та заходу двоярусними оборонними мурами прямокутного двору (16,5:10,6 м), який східним боком прилягає до стрімкої скелі, а південним – до надбрамної башти. В’їзна брама розміщена з півночі. Важливу функцію виконувала надбрамна башта – прямокутна в плані (8,2:7,3 м), з проїздом, захищеним з півночі підйомною решіткою, а з півдня – двостулковими воротами. Над брамою північного фасаду, майже повністю облицьованого кам’яними тесаними плитами, збереглася пам’ятна плита з датою “1770”. Надбрамна башта з’єднана казематною куртиною з прибережною баштою – п’ятиярусною, в основі квадратною (довжина сторони – 7,6 м), у верхніх ярусах круглою. З боку поля в рівні 3-го ярусу башти збереглися сліди одиночного машикулі на білокам’яних профільованих кронштейнах. Башта має ключоподібні бійниці. На стінах збереглися рештки тиньку. На фасаді башти вмонтовано білокам’яну плиту з датою “1527”.

Реставрацію комплексу виконано в 1961 р. (архітектор – Б.Петичинський).

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 263 – 264.

Вкладені елементи

Генеральний план
Генеральний план
Загальний вигляд
Загальний вигляд
Реконструкція Є.Пламеницької
Реконструкція Є.Пламеницької
Барбакан
Барбакан
Надбрамна башта. Вигляд з барбакану
Надбрамна башта. Вигляд з барбакану

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2018 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 307

Модифіковано : 1.07.2013

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.