Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Тарновський-молодший Василь Васильович

Розмір зображення: 711:1149 піксел

Тарновський Василь Васильович (молодший, 1837 – 1899) – український культурний діяч і меценат, колекціонер. Походив з козацько-старшинського роду Тарновських. Син В.В.Тарновського (старшого). Народився у с.Антонівці Пирятинського повіту Полтавської губернії. Початкову освіту здобув у Москві. Навчався в інженерному училищі у Петербурзі, згодом закінчив історико-філологічний факультет Київського ун-ту. Служив мировим посередником, протягом 18 років був предводителем дворянства Борзнянського і Ніжинського (1875-87) повітів (Чернігівська губернія). З 18-річного віку колекціонував предмети української старовини, каталоги яких опублікував двома випусками. В його колекції – картини К.Маковського, І.Рєпіна, М.Штернберга та ін. У маєтку Т. в Качанівці (тепер Ічнянського р-ну Чернігівської обл.) часто гостювали М.Костомаров, П.Куліш, О.Лазаревський, І.Рєпін, Марко Вовчок, В.Горленко, М.Ге та ін. У 1843 і 1859 зустрічався з Т.Шевченком, пізніше листувався і допомагав поетові. Збирав малюнки, рукописи, автографи Т.Шевченка (всього 758 одиниць зберігання) та видав альбом з фотографіями його офортів. Матеріально підтримував «Киевскую старину» та сприяв виходу альбому В.Антоновича і В.Беца «Исторические деятели Юго-Западной России». У 1897 подарував свою колекцію музею Чернігівського губернського земства. У 1902 в Чернігові було відкрито музей українських старожитностей В.Тарновського (тепер Чернігівський історичний музей).

Г.К.Швидько

Джерело: Українське козацтво: мала енциклопедія. – К.: Генеза, 2002 р., с. 478.

Н.Ш[угуров]. Памяти Вас.Вас.Тарновского. – Киевская старина, 1899 г., № 7, с. 131 – 133.

Сарбей В. До 130-річчя з дня народження В.В.Тарновського // Український історичний журнал. – 1967. -№4.-С.120.

Коваленко О.Б. Археографічна діяльність В.В.Тарновського. – “Матеріали ювілейної конференції, присвяченої 150-річчю Київської археографічної комісії”, К., 1997 р., с. 195 – 205.