Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш
ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Церква св.Миколи

Церква св.Миколи

Розмір зображення: 800:539 піксел

Драгово Хустський район

Церква св. Миколи Чудотворця. 1868. (УПЦ)

У 1751 р. в селі була дерев’яна церква св.Миколи з вежею та трьома дзвонами, в посередньому стані, прикрашена всіма образами. Вдруге дерев’яну церкву згадано в 1801 р. Тепер у Драгові – типова базилічна церква з каменю, яку було розмальовано і забезпечено новим іконостасом у 1900 р. і після цього благословлено о. Юлієм Руткаєм.

У 1937 р. мурник В. Сливко та бляхар провели ремонт церкви. На фасаді датою спорудження вказано 1877 р., а останній ремонт проведено в 1989 p.

На турні – чотири дзвони. Напис на великому дзвоні повідомляє, що дали його відлити Василій Драг Рішков, Калар Дамаскин та його син Василій за цісаря Франца Йосифа, єпископа Стефана Панковича, душпастиря Василія Сабова, а нижній фризик утворено написом: ЛИВЕНО ФРАНКОМ ВАЛСЕР У ПЕШТИ 1870 16 СЕПТЕМБРА.

Два менші дзвони виготовив Ф. Еґрі в 1922 р., а ще один має напис: “для греко-восточноі церкви в Драгові Вулшани года 1928”. Перед головним фасадом кам’яний хрест позначає місце поховання Василя Рішка Карапчука (1839 – 1907), що був, очевидно, причетний до спорудження чи облаштування церкви.

У 1705 р. Рішко Іван Ференцик збудував у Драгові монастир, землю для якого виміняли у Стефана Рошка, а все село розчищало ділянку. У монастирі, що стояв у чудовому місці – на горбку під горою Велика Клива, між двома потічками, була добротна дерев’яна церква, посвячена єпископом Йосипом Стойкою.

За описом ігумена Антонія Коцака 1788 р., на дерев’яному престолі стояла “гробниця точена мальована”, ікони були прикрашені вишитими рушниками, світичі і люстри були дерев’яні, іконостас – давній, дзвони – два. Люди приходили молитися з багатьох сіл. Місцевий пан, жорстокий і безбожний Лошвай розбив монастир, але на другий день загинув. Під Великою Кливою ще й тепер стоїть камінь на місці, де була церква, а місцевість називають Монастирем.

У єпископській бібліотеці у Пряшеві була книга “Небо Новое” Іоаникія Галятовського, видана у Львові 1665 p., з записом про те, що купив її Іоан Медицький 1709 р., а подаровано було книгу драгівській обителі Покрова пр. богородиці 14 грудня 1713 р.

Парох Драгова Степан Урста 1949 р. був засуджений органами НКВД на 25 р. каторги. Повернувся 1956 р. Проводив підпільні греко-католицькі богослужіння і повторно був засланий на 7 р. Помер у Білках 1988 р.

Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 504 – 506.